Уже кілька тижнів ціни на зернові в світі тримаються на рекордно високих позначках. Зокрема, кукурудза коштує понад 260 доларів за тонну, ячмінь – 245 доларів, а пшениця, основа нашого зернового експорту, – близько 300 доларів.
Для порівняння, в лютому 2020 го ціни на пшеницю були на рівні 220 доларів. Експерти прогнозують: до нового урожаю ціни можуть розвернутися на 180 градусів.
Чому зернові різко подорожчали, і як це вплине на життя українців – пише OBOZREVATEL.
Чому зерно дорожчає?
Для подорожчання зерна є кілька причин. Передусім, це загальне зростання цін на продукти харчування після піку коронакризи навесні 2020 го.
“У травні 2020 року в світі спостерігалося значне зниження цін на продовольство, – говорить аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин. – Індекс цін на продовольство за даними FAO становив 91 пункт, що є мінімальним значенням за останні 3 роки. Для порівняння: в січні 2021 цей же показник становив 113 пунктів, а зростає він уже восьмий місяць поспіль”.
Друга причина – поганий урожай в основних експортерів зерна. Від несприятливих погодних умов постраждали і країни Південної Америки, і Україна. За попередніми оцінками, українські аграрії недоотримали 24% кукурудзи, 14% ячменю і 13% пшениці порівняно з попереднім періодом.
Також на світові ціни вплинуло введення експортних мит Російською Федерацією, як одним із основних експортерів зернових на ринку. Це веде до зменшення пропозиції, відповідно, ціна – зростає.
Але Світлана Литвин прогнозує, що дорожче, ніж зараз, зернові коштувати не будуть, а до нового врожаю ціни істотно знизяться:
“Подальше стрімке зростання навряд чи буде. Очікуємо стабілізації ціни з подальшим її зниженням перед новим урожаєм. До старту наступного маркетингового року для зернових, який починається в липні 2021-го, можливе зниження ціни на українську пшеницю на 16% до рівня 240 доларів за тонну. Щодо кукурудзи очікується падіння на 19% до рівня 215 доларів за тонну до старту її збору в вересні 2021 року”, – каже Литвин.
Скільки заробимо?
За даними Міністерства розвитку економіки, Україна зараз посідає друге місце в світі за обсягами сукупного експорту зернових культур. Ми пропустили вперед лише США. Наша країна – друга за обсягами поставок ячменю, четверта – з кукурудзи і п’ята – з пшениці.
Експорт зернових – одна з основних статей нашого ВВП. Україна насправді споживає їх дуже мало. Близько 2/3 всього, що ми вирощуємо, йде на експорт. Зернові становлять приблизно чверть усього експорту нашої країни.
“За весь минулий сезон (2019-2020 рік) експорт зернових склав 9,6 млрд дол., – говорить президент Української зернової асоціації Микола Горбачов. – А в цьому сезоні (2020-2021 рік) ми цю цифру переступили вже в січні. Можна прогнозувати, що до кінця періоду експорт складе 11-12 млрд доларів”.
За словами Миколи Горбачова, подорожчання зернових – більше позитивний фактор, ніж негативний. Адже це принесе додатковий дохід аграріям, які минулого літа сильно постраждали від спеки та відсутності опадів. Фермер, що отримав більше грошей за свою продукцію, менше візьме кредитів і більше інвестує в інфраструктуру. Це сприятиме подальшому розвитку виробництва зерна в Україні.
Виграє і держава загалом. Що дорожче коштує зерно – то більше фермери заплатять податків, і більшими будуть наші надходження до бюджету. А це дозволить стабілізувати національну валюту.
Хліб і м’ясо подорожчають
Але є і негативні сторони зростання цін на зернові, наприклад, це може спричинити подорожчання борошна, а з ним і ключового для нас товару – хліба.
“В Україні ринкова ціна пшениці, а зрештою борошна і хліба, реагує на ціну на світових ринках, – каже заступник директора Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” НААН Микола Пугачов. – Адже при реалізації своєї продукції аграрії ухвалюють рішення на користь покупця з найвищою ціною, тобто з ціною на світових ринках. Тому в умовах збільшення світових цін на пшеницю слід очікувати, що це, врешті-решт, відіб’ється на ціні хліба в Україні. Але держава повинна запобігти різкому зростанню цін на хліб, використовуючи інструменти регулювання, якими воно володіє”.
Світлана Литвин припускає, що ціни на борошно та хліб у першому кварталі 2021-го виростуть на 5%. Але Микола Горбачов зі свого боку заспокоює: для того, щоб хліб дійсно істотно подорожчав, ціна пшениці має зрости в рази.
“У собівартості хліба зерно посідає близько ¼. Найдорожче – це енергоносії і заробітна плата. Тому підвищення вартості на пшеницю безпосередньо не корелюється з хлібом. Щоб подорожчав хліб на гривню, потрібно щоб пшениця в ньому подорожчала на 4 грн”, – говорить Горбачов.
Крім того, будуть дорожчати і корми, в складі яких є значна частка зернових. Тому варто чекати й зростання цін на продукти тваринництва. За словами Світлани Литвин, ця продукція може подорожчати в межах 5-10%.
Зростання цін на зернові – це сезонне явище. За прогнозами експертів, уже до липня вони істотно подешевшають. Але втім, завдяки високим цінам, ми маємо можливість отримати більше надходжень до бюджету в першому півріччі, а отже – візьмемо менше кредитів, щоб профінансувати запланований бюджетний дефіцит. Водночас від дорогих зернових можуть постраждати прості українці, адже це призведе до зростання цін на продовольчі товари, зокрема на хліб. Але з втручанням держави такого збитку можна уникнути.
