В Україні “слуги народу” ухвалили в першому читанні законопроєкт, який фактично повертає видачу бебі-боксів у натуральному вигляді. Тобто замість карток ПриватБанку будуть, як і до 1 вересня, видавати набори для малюків.
Про те, чому монетизація бебі-боксів не спрацювала і хто в цьому зацікавлений, – пише OBOZREVATEL.
Чому натуральну допомогу поміняли на грошову?
У 2018-му “пакети” закуповували через тендери Prozorro. Але потім від ідеї відмовилися, і закупівлею зайнялося Управління Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проєктів – UNOPS. Новий уряд Олексія Гончарука відразу вирішив відмовитися від такої схеми, адже бебі-бокс – це не міжнародна закупівля. Право купувати “бокси” передали ДП “Професійні закупівлі”. Вони оголосили тендер, але так його і не провели. Підприємство відмовило частині учасників торгів і звинуватило їх у змові. Ті ж подали скарги до Антимонопольного комітету, і торги скасували до з’ясування обставин.
Як запевняє один з учасників тендеру та член ради директорів Союзу українських підприємців Олександр Соколовський, постачальники з однаковими пропозиціями з’явилися на торгах спеціально, щоб їх зірвати.
“Були “фейкові” компанії, які спеціально заходять, щоб “тролити” тендери. На ці торги подали заявки шість таких незрозумілих учасників. Їх не допустили до торгів, і вони подали скарги до Антимонопольного комітету. До того ж для участі в тендері спеціально зробили дуже погане технічне завдання, щоб на Prozorro були порушення і в АМКУ можна було його оскаржити”, – стверджує Олександр Соколовський.
Як запевняють експерти, в Мінсоцполітики ще в червні збиралися здійснити частину закупівель із “пакету” без тендеру. Але такої можливості не було. Після провалу торгів альтернативу бебі-боксами все ж таки розробили: з вересня вирішили видавати новоспеченим батькам картки з лімітом, які можна витратити в певних магазинах.
Як отримати грошову допомогу?
Отримати грошову компенсацію за “пакет малюка” зможуть усі сім’ї, у яких з’явилися діти в 2020-му році, до того ж вони не отримали бебі-бокс і мають відповідну довідку. Раніше “пакет малюка” видавали відразу в пологовому будинку після пологів, а породілля лише розписувалася, що справді його отримала. Картку ж можна оформити протягом року після пологів, і для цього потрібно пройти кілька етапів:
– Звернутися в ПриватБанк, відкрити рахунок одержувача грошової компенсації із спеціальним режимом використання та отримати картку для виплат “Пакет малюка”.
– З відкритим рахунком звернеться до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Там же написати заяву, до якої додати копію свідоцтва про народження дитини, копії ідентифікаційного коду та паспорта, довідку з пологового будинку про те, що допомогу ви не отримали.
– Коли запит буде задоволено і гроші надійдуть на картку, купити речі для дитини в магазинах, які є учасниками проєкту. Витратити гроші можна буде протягом року від дати зарахування.
Схема здається простою, але поки вона сповна не запрацювала. Одна з причин – процедури розгляду документів занадто затягнуті в часі. Якщо картку видають швидко, то гроші на неї можуть не поступати більш ніж місяць. Після того, як сім’я звернулася із заявою, у працівників соцзахисту є 5 днів, щоб ухвалити рішення: давати допомогу чи ні. Далі всіх потенційних одержувачів вносять до спеціального реєстру, який формують і подають у Мінсоцполітики всього раз на місяць до 10-го числа. Ще 7 днів є у Казначейства, щоб перерахувати кошти на рахунок одержувача. Загалом, якщо вам пощастило народити дитину на початку місяця і швидко пройти всі етапи подання документів – допомогу ви отримаєте вже днів через 20. Якщо ж дитина народилася після 10-го числа, то гроші можна чекати і понад 40 днів. Відповідно, проєкт змінює спрямованість. Якщо раніше він забезпечував перші потреби малюка і новоспеченої мами, то тепер батьки купуватимуть зовсім інші товари.
Допомога з елементами квесту
Згідно з даними Мінсоцполітики, картки ПриватБанку тільки за перші два дні роботи проєкту отримали аж 4000 сімей. Для когось це минуло без зайвих труднощів. Наприклад, Діана Куліш зі Сваляви народжувала ще чотири місяці тому. Тільки дізналася про монетизацію – зробила картку і подала всі документи:
“Документи робила з дитиною на руках. Не було на кого залишити. Але сама процедура у мене минула легко і швидко. Поки гроші на картку ще не надійшли. Сподіваюся, будуть у жовтні”.
Для деяких же подання документів перетворилася на справжній квест. Учений-фізик і блогер Антон Сененко з дружиною були змушені тричі відвідувати управління соцзахисту з дитиною, якій нема й місяця, щоб подати письмові заяви. Вся річ у тому, що форма заяви постійно змінювалася і самі співробітники до кінця не знали, що варто в ній вказувати.
“Мені шкода всіх – людей з інвалідністю та сиріт, яким я своєю присутністю збільшую чергу. Мені шкода працівників управління, які досі обробляють купу паперової макулатури. Мені шкода мільйони батьків, які так само витрачають дорогоцінний час і гроші, щонайменше на проїзд, щоб отримати ці невеликі кошти, які потім незрозуміло як витрачати. Упевнений, що велика частка батьків після такого початку просто “заб’ють” на цю допомогу і не витрачатимуть час”, – підсумував Антон Сененко.
Найскладніше оформити допомогу буде жителям сіл. Ті сім’ї із сільської місцевості, з якими ми поспілкувалися, справді не збираються отримувати картки найближчим часом, адже доїхати до райцентру з дитиною не так легко. Щорічно близько третини дітей народжуються саме в сільській місцевості. Зважаючи на це, приблизно таку ж частину від виділених 1,2 мільярда держава зараз має шанс “заощадити” на добровільних “відмовах” від допомоги.
Українське нововведення
Така схема монетизації допомоги – українське нововведення. Ніде в світі немає схожих проєктів. Відповідно, визначити, наскільки він буде дієвим і чи запрацює взагалі – зараз складно, стверджує співзасновник колишньої компанії-виробника бебі-боксів Дмитро Довгалюк. Його компанія свого часу виграла тендер від UNOPS, і, за його словами, вони працюють з багатьма міжнародними організаціями: ЮНІСЕФ, Управлінням Верховного комісара у справах біженців, Міжнародною організацією з міграції.
“Ми у всіх запитали, чи є досвід такої соціальної допомоги, де гроші йдуть через спеціальну картку. Ніде в світі такого не працювало: або ви даєте гроші, або талони на конкретні товари. Наше Міністерство придумало абсолютно нову ідею. І поки немає підстав вважати , що з неї щось вийде. Якби був досвід, можна було б на нього спертися”, – пояснює Дмитро Довгалюк.
Зараз же відсутність досвіду загрожує постійними недоліками і затримками. Вони вже дають про себе знати. Про монетизацію бебі-боксів оголосили ще в кінці липня, але за місяць відпрацювати систему так і не змогли. Тільки на початку вересня, коли банк уже почав видавати картки, в Міністерстві соціальної політики офіційно оголосили, що запрошують торговельні мережі взяти участь у проєкті. Зараз до нього приєдналися близько 50 магазинів.
Де і як купувати?
Оскільки учасників поки не багато, вибирати батькам фактично ні з чого. Діана Куліш зазначає, в їхньому містечку взагалі немає магазинів, які приєдналися до програми. Єдиний вихід для людей, які опинилися в таких же умовах, як і Діана, – замовити доставку через інтернет. Але оплатити її доведеться зі своєї кишені, адже гроші з картки можна витратити лише на придбання товарів.
Міністерство соціальної політики також планує створити свою інтернет-платформу, де батьки зможуть купити за карткою товари вітчизняних виробників. Але проєкт поки тільки на стадії розроблення.
Оскільки товари доведеться купувати в роздріб, істотно зміниться їхня ціна. Якщо весь бебі-бокс обходився державі в 3820 гривень, зараз на картку батькам надійде рівно 5000 гривень, але купити вони зможуть набагато менше.
“У роздріб ціни щонайменше вдвічі вищі, ніж було у нас, – ділиться Дмитро Довгалюк. – До того ж якість та сама, деякі товари навіть гірші. Для інтересу ми спробували купити схожий одяг і текстиль у одній із мереж, яка вже представлена в проєкті. Вчора нам привезли товарів на 3500 гривень. Це пелюшки, одяг без зимового комплекту, ковдру і наволоку. А весь бебі-бокс коштував державі 3820 грн і входили в нього ще засоби гігієни, іграшки”.
Кому вигідно нововведення?
Поки закупівлю проводив UNOPS, гроші йшли безпосередньо організації. Там отримували 4% за роботу, і платили постачальникам за конкретний товар за оптовими цінами. Наші ж чиновники від грошових потоків були повністю ізольовані. Нова система нарахування допомоги виправляє цю невластиву українським бюджетним закупівлям “помилку”. Експерти вже розмірковують, кому ж можуть бути вигідні такі зміни в проєкті?
“Я вважаю, що тут величезні корупційні ризики, – стверджує ексміністр соціальної політики в уряді Володимира Гройсмана Андрій Рева. – Якщо чиновники наполягають на цій схемі, яка погіршує ситуацію для всіх учасників процесу, крім самих чиновників, я роблю висновок, що це комусь потрібно. Схема працювала добре, навіщо її було ламати? Щоб по-іншому використовувати 1,2 мільярда, в інтересах інших осіб, які хочуть погріти на цьому руки?”.
Андрій Рева заперечує те, що закупівлю бебі-боксів не можна проводити через міжнародну організацію. За його словами, їхнє Міністерство діяло в межах закону. Також він стверджує, що вади в проєкті “пакет малюка” шукали давно. За його інформацією, за 2019-й рік практично всі директори обласних департаментів соціальної політики були на допитах в Офісі генпрокурора. Туди ж викликали і колишніх заступників міністра, але підозр так і не оголосили.
Компанії-виробники бебі-боксів так само впевнені, що систему поміняли неспроста. Олександр Соколовський стверджує, що монетизація дуже вигідна роздрібним мережам, а Міністерство в цій схемі отримує необмежену владу. Фактично саме Мінсоцполітики без будь-яких тендерів зараз розпоряджається долею 1,2 мільярда, які мали піти на бебі-бокси.
“Яким магазинах дозволити брати участь у програмі, а яким – ні, який товар можна буде продавати за картками та якої якості він буде – це все зараз вирішує Міністерство соціальної політики. Їм це вигідно”, – впевнений бізнесмен.
Через монетизацію держава витратить на кожного новонародженого майже на 1200 гривень більше, ніж раніше. Причому ці гроші підуть не на поліпшення якості допомоги, а осядуть на рахунках роздрібних мереж. Чи справді представники цих мереж настільки соціально незахищені, що потребують такої підтримки від профільного міністерства?
