09.02.2021 Госпсуд Київської області в рамках справи №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ “Росава” задовольнив клопотання ліквідатора цієї компанії та визнав недійсними договір оренди цілісного майнового комплексу, який попередній ліквідатор ПрАТ “Росава” уклав з ТОВ «Преміорі», а також договір суборенди, який ТОВ «Преміорі» уклало з ТОВ «Росава Тайерс».
Про це повідомляє Finbalance.
Суд зобов’язав ТОВ «Преміорі» і ТОВ «Росава Тайерс» усунути перешкоди в користуванні майном і звільнити відповідні приміщення.
Таке рішення Госпсуд Київської області ухвалив на підставі того, що майно банкрута було передане в оренду без погодження із НБУ і фінкомпанією “Інвестохіллс Веста” як заставними кредиторами, чим було порушено вимоги ст. 9 Закону України «Про іпотеку», ст. 203, 586 Цивільного кодексу.
При цьому ліквідатор ПрАТ “Росава” зауважував, що майно було передане в оренду за цінами, нижчими від ринкових.
Як писав Finbalance, в судових матеріалах щодо кримінального провадження №12020110000000949 наводилася інформація, що як і «Росава», компанія «Преміорі» виробляє шини. Причому зазначалося, що в компаній спільна адреса, телефон бухгалтерії, а торгова марка «PREMIORRI» розміщена на сайті «Росави».
Крім того, констатувалося, що за договором оренди майна від 01.04.2020, все рухоме та нерухоме майно ПрАТ «Росава» було передане в оренду ТОВ «Преміорі»(за адресами Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91 і вул. Леваневського, 83), а орендна плата мала складати 932 тис грн (без ПДВ) за місяць. Водночас стверджувалося, що станом на вересень відповідні коштів на рахунки ПрАТ «Росава» не надходили.
25.09.2020 Святошинський райсуд м. Києва за клопотанням прокуратури Київської області наклав арешт на частки в статутному капіталі ТОВ “Преміорі” (його загальний розмір – 2500 грн), які належать компанії “Преміоррі ЛТД” (500 грн) і Глиняному Леоніду Петровичу (2000 грн).
За даними ЦВК, особа з таким же ім`ям, будучи заступником гендиректора ПАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль” (пов`язують з Костянтином Жеваго, – ред.) на виборах у 2019 році була кандидатом у нардепи від 92 округу (в Київській області), але зрештою відмовилася балотуватися.
Крім того, станом на кінець 2019 року Леонід Глиняний був главою наглядової ради АТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль”, а станом на квітень 2020 року – членом наглядової ради підприємства.
Контекст
Групу “Росава” пов`язують з Костянтином Жеваго. Вона управляє Білоцерківським шинним заводом.
04.12.2018 Госпсуд Київської області визнав банкрутом ПрАТ “Росава” та відкрив ліквідаційну процедуру.
20.06.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу НБУ та залишив без змін ухвалу Госпсуду Київської області від 27.11.2018 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 13.03.2019, якими було відкрито провадження в справі про банкрутство ПрАТ “Росава” (за заявою голови ліквідаційної комісії цієї компанії) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
21.01.2020 Госпсуд Київської області в межах справи №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ “Росава” визнав грошові вимоги НБУ на 5,7 млрд грн (як забезпечені), вимоги ліквідатора банку “Фінанси та кредит” на 2,65 млрд грн (як забезпечені), вимоги Офісу великих платників податків на 1,27 млрд грн (шоста черга задоволення).
Крім того, суд задовольнив заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про заміну кредитора – банку «Фінанси та кредит» в межах вимог у сумі 2,65 млрд грн.
07.11.2019 фінкомпанія “Інвестохіллс Веста” (серед засновників – Андрій Волков, екс-глава Альфа-Банку та екс-глава Нацкомфінпослуг) викупила у Фонда гарантування пул активів Дельта Банку, банку “Надра”, банку “Фінанси та кредит”, в який входили в т.ч. права вимоги до компаній з групи “Росава”.
20.10.2020 Госпсуд м. Києва задовольнив позов ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль” і ТОВ “Танк Транс” (в справі №910/5251/20) та визнав недійсними результати електронних торгів з продажу Фондом гарантування пулу активів банку “Фінанси та кредит”, Дельта Банку, “Надра” (частина з активів – у заставі НБУ), який відбувся 07.11.2019 на майданчику FFN (переможцем відповідного аукціону було ТОВ “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” з пропозицією 849,4 млн грн).
За даними ФГВФО, у вказаний пул активів входили права вимоги на 18,1 млрд грн (тіло і відсотки за кредитами), у т.ч. заборгованість групи “Росава” Костянтина Жеваго (з ним пов’язане згадане ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль”) і групи «Яблуневий дар» (як і згадане ТОВ “Танк Транс”, пов’язане з T.B. Fruit львівського бізнесмена Тараса Барщовського).
НБУ повідомляв, що він мав отримати 368,7 млн грн з 849,4 млн грн, за які ФГВФО продав вказаний пул активів трьох банків-банкрутів.
Госпсуд м. Києва вирішив, що продаж пулу активів відбувся з низкою порушень. Зокрема, за оцінками суду, “не було дотримано принципу об`єднання активів за спільним предметом забезпечення (застави, іпотеки)”, що “призвело до штучної зміни (збільшення) пропорції розподілу застави відносно заборгованості за кредитними договорами, які включені до складу лоту” (цитата).
15.12.2020 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційні скарги ліквідатора банку “Фінанси та кредит” і ТОВ “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” та залишив без змін ухвалу Госпсуду Київської області від 21.01.2020, якою в рамках справи №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ “Росава” лише частково були визнані кредиторські вимоги банку “Фінанси та кредит” до боржника – на 2,65 млрд грн (як забезпечені; за двома кредитними договорами), а також замінено вказаного кредитора (на вказану суму) на нового кредитора – ТОВ “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста”.
Згідно з судовими матеріалами, ліквідатор банку “Фінанси та кредит” заявляв про вимоги до ПрАТ “Росава” на 19,85 млрд грн, у т.ч. 17,2 млрд грн – як майнового поручителя по борговим зобов’язанням АТ “Галичфарм”, ПАТ “Кременчуцький шкірзавод”, ТОВ НВП “Атол”, ТОВ “Валса”, ПАТ “Херсонський завод карданних валів”, ТОВ “ТД Росава”, ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль”, ТОВ “ФК Факторинг”, ТОВ “ТД “Ренд Р коммодітіз”, ДП “Залів-Порт”, ТОВ “Торговий дім Вагонзавод”, ТОВ “Ворскла сталь”, ТОВ “Прогрес Груп” , ПАТ “Київський суднобудівний – судноремонтний завод”, ПАТ “Стахановський вагонобудівний завод”, ПАТ “Кременчукм`ясо”, ТОВ “Валса ГТВ”, ТОВ “Етьєн-Вест”, ТОВ “Інтерпрокат”, ТОВ “Промінек”, ТОВ “Залів-Метал”.
Ліквідатор банку “Фінанси та кредит” просив суд апеляційної інстанції також визнати його грошові вимоги на 7,13 млрд грн як такі, що повністю забезпечені заставою.
ТОВ “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” у своїй скарзі просило Північний апеляційний госпсуд
– визнати вимоги банку “Фінанси та кредит” на 13,43 млрд грн (як забезпечені); на 757,85 млн грн – 4 черги задоволення вимог; 377,5 млн грн – 6 черги.
– замінити банк “Фінанси та кредит” на ТОВ “ФК “Інвестохіллс Веста” в межах вимог 13,43 млрд грн – як забезпечені; на 757,85 млн грн – 4 черги; 377,5 млн грн – 6 черги.
Нагадаємо, 11.04.2018 Офіс великих платників податків ДФС повідомив, що провів позапланову перевірку ПрАТ «Росава», за результатами якої “було встановлено порушення вимог валютного законодавства в частині недотримання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД” і донараховано пеню у розмірі 1,28 млрд грн.
30.04.2018 загальні збори акціонерів ПрАТ “Росава” ухвалили рішення про добровільне припинення товариства шляхом ліквідації. У компанії називали цей крок “реструктуризацією підприємства”, яка “передбачає повне збереження поточних робочих місць, збільшення обсягів виробництва, додаткові інвестиції” (цитата).
Після цього Фонд гарантування вкладів публічно заявив про борг групи “Росава” перед збанкрутілим банком “Фінанси та кредит” (теж був підконтрольний нардепу К. Жеваго) в розмірі понад 2 млрд грн. ФГВФО наголошував, що процес ліквідації ПрАТ “Росава” може призвести до блокування стягнення боргів в примусовому порядку. Перед цим суди винесли низку рішень, з допомогою яких “Росава” позбулася поруки перед банком “Фінанси та кредит” за кількома кредитними договорами.
Голова ліквідаційної комісії ПрАТ “Росава” зауважував, що в ході ліквідаційної процедури було виявлено кредиторську заборгованість компанії-боржника у розмірі 20,58 млрд грн, а оскільки кредиторська заява Офісу великих платників податків ДФС (на 1,27 млрд грн) надійшла “з пропуском встановленого строку на заявлення кредиторських вимог” (цитата), у проміжному ліквідаційному балансі були визнані кредиторські вимоги на 04.07.2018 в розмірі 19,3 млрд грн.
“Згідно листа Офісу великих платників податків ДФС України від 23.11.2018 №13734/9/28-10-17-01-19 (вх. №32892/18) повідомлено суд про те, що податкова заборгованість Боржника становить загальну суму 1 271 453 896,54 грн., вимоги визнані ліквідаційною комісією”, – йшлося в судових матеріалах.
Відповідно до проміжного ліквідаційного балансу на 04.07.2018, активи ПрАТ “Росава” (необоротні та оборотні) складали 3,37 млрд грн (при цьому вартість майнового комплексу – 762,1 млн грн), а зобов’язання – 18,7 млрд грн.
Додамо, що 14.08.2020 Госпсуд Київської області затвердив ліквідаційний баланс ТОВ “Торговий дім Росава”, ліквідував цю компанію і закрив провадження в справі №911/1467/18 про банкрутство цієї структури.
ТОВ “Торговий дім “Росава” було визнане банкрутом постановою Госпсуду Київської області від 19.09.2018. Тоді ж було відкрито ліквідаційну процедуру.
27.02.2019 Госпсуд Київської області затвердив реєстр вимог компанії-банкрута, включивши до нього в т.ч. вимоги ГУ ДФС у Київській області на суму 126,1 млн грн (шоста черга), а також окремо внісши в реєстр частину із вимог, заявлених ліквідатором банку “Фінанси та кредит,” – на 524,9 млн грн (як такі, що забезпечені заставою майна боржника – товарами в обороті). Загальний обсяг вимог, які пред’являв ліквідатор банку “Фінанси та кредит”, – 1,24 млрд грн. Відхилені вимоги на суму близько 700 млн грн – це переважно відсотки, нараховані банком після закінчення терміну кредитування та пеня.
Суд констатував, що в ТОВ “ТД “Росава” “відсутні будь-які активи, які б можна було спрямувати на погашення кредиторських вимог” (цитата).
Разом з тим, у судових матеріалах зауважується, що кошти від продажу майна банкрута було використано на погашення першої черги вимог кредиторів, часткове погашення вимог четвертої черги, часткове погашення забезпечених вимог (загальна сума погашених кредиторських вимог – 1,26 млн грн).
