Під час пандемії, спричиненої коронавірусом медиків часто порівнюють із воїнами, які захищають Україну на сході. Але важко уявити, якими були б наслідки збройної агресії Російської Федерації проти України, якби не волонтери.
Швидкого розвитку волонтерський рух набув під час Революції Гідності, та після початку агресії з боку Кремля в Україні волонтерство набуло загальнонаціонального масштабу. На зібрані кошти волонтери купували каски, форму, зброю, всю амуніцію для військових на фронті. Більшість з них продовжують свою діяльність і по нині.
З початком пандемії коронавірусу і введеням загальнонаціонального карантину саме волонтери першими прийшли на допомогу медикам. В лікарні масово закуповували засоби індивідуального захисту, дезінфікуючі засоби та дороговартісне медичне обладнання.
А збирають волонтери допомогу для медиків частіше через соцмережі. Така ж ситуація сталася і з Узинською лікарнею Київської області. Але вже з штрафом, який винесла суддя Білоцерківського міськрайонного суду. А все через пост, в якому громадський активіст міста Узин просив долучитись до допомоги працівникам місцевої лікарні.
Такі рішення можна порівняти із свавільними рішеннями, які виносились активістам Майдану під час подій Революції гідності.
Дружині активіста Артема Нерубайського 1 квітня зателефонула їхня прививочна медсестра з Узинсьокї лікарні і повідомила, що лікарі потребують допомоги від небайдужих. За словами медсестри, працівникам лікарні не вистачало засобів захисту. Лікарі звертались до вищого керівництва, але їхня проблема залишалась невирішеною.
Було також повідомлено, що у лікарні лежать особи з пневмонією, перевірити їх на коронавірус нічим, засобів захисту також не вистачає, і лікарі вимушені контактувати без захисту з особами, які приходять до лікарів сімейної медицини.
Артем згодом опублікував пост з проханням допомогти. Але вже за пів години отримав дзвінок з лікарні, його попросили відкоригувати пост. Після виправлення посту, він поширювався, всі бажаючі долучились до допомоги і несли у лікарню засоби захисту медикам.
Але на цьому справа не закінчилась – пролунав ще один дзвінок, та вже від дільничного, який повідомив, що на молодого чоловіка поступила заява і його викликають на допит. Дізнатись від кого надійшла заява, в активіста не вийшло.
А вже 6 травня відбулось засідання суду, де за 5 хвилин, без можливості довести свою невинуватість хоча поки в Україні діє презумпція невинуватості та суд мав би довести його вину, а не просто сказати – винний. Як результат, штраф – 170 гривень. І судовий збір в розмірі 420 грн.
Деталі цієї справи у відео телеканалу Місто:
Важко уявити, якими були б наслідки, якби подібні рішення приймались проти волонтерів 2014 року. Як далеко тоді просунувся б ворог?! Як сильно з такими рішеннями судів може вразити українців COVID-19?
Якщо місцеві чиновники не можуть в повній мірі забезпечити лікарні та лікарів засобами індивідуального захисту, то нехай принаймі не заважають робити це простим українцям.
