ВР ухвалила за основу законопроєкт №4241 про захист боржників під час врегулювання простроченої заборгованості, який посилює вимоги до роботи колекторських компаній.
27 січня, на засіданні Верховної Ради України, документ у першому читанні підтримали 355 депутатів.
«Закон забороняє приниження людини при стягненні боргу. Забороняє нічні дзвінки, дзвінки роботодавцю, сусідам, родичам, поширення персональних даних. Дає Нацбанку ефективні повноваження щодо захисту прав людей», – розповів глава профільного фінансового комітету Данило Гетманцев.
Законопроєкт пропонує створити публічний Реєстр колекторських компаній. Його вестиме НБУ.
Нацбанк буде здійснювати нагляд за колекторами та їхньою поведінкою щодо боржників. Він також розглядатиме звернення громадян.
Банки і фінансові компанії повинні будуть повідомляти клієнтів про притягнення колекторів за прострочення виплат (ще на етапі підписання договору про надання кредиту).
А кредитора хочуть зобов’язати публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму сайті.
Крім того, законопроєкт встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг. Також встановлюються деякі обмеження.
Зокрема, закон забороняє дзвонити боржникові з 20 до 8 ранку, більше 2 разів на день, повідомляти третім особам про борг, вимагати від родичів погасити борги.
Основні нововведення:
- Щоб займатися колекторською діяльністю, компанія має бути занесена до відповідного реєстру. Його вестиме Нацбанк.
- Колекторам заборонено прямо погрожувати, шантажувати, вводити в оману, телефонувати вночі чи приховувати номер.
- Колектор має називати своє ім’я, назву компанії, підставу дзвінка та розмір боргу. А на вимогу споживача – ще й надати підтвердні документи протягом 7 днів.
- За порушення правил – штраф від 51 до 102 тис. грн та можливе виключення з Реєстру колекторських компаній.
- Банк чи фінансова компанія зобов’язані публікувати інформацію про колекторські компанії, з якими співпрацює, та інформувати про це позичальника.
«З такою системою ми приведемо цей ринок у стан, коли взаємодіяти з боржником ввічливо буде набагато вигідніше, ніж погрожувати і лаятися. А порушення етики потенційно вартуватиме можливості присутності на цьому ринку. Ми виведемо з ринку всіх, хто в частині методів взаємодії застряг у 90-х роках», – пояснила Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка та голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем.
Народна депутатка підкреслила, що цей законопроєкт не заборонить стягувати борги за кредитами. Проте – зобов’яже робити це цивілізованими методами.