Позовом по ямах: як виграти в суді у дорожніх служб

як виграти в суді у дорожніх служб

Перемогою водіїв завершується близько 70% судових історій про стягнення з дорожніх служб компенсації за ДТП через погані дороги. Як боротися з халатністю “шляховиків” і як виграти справу в суді?

41-річна киянка проїжджала село Радулин на Житомирщині, коли колесо автомобіля потрапило у вибоїну і жінка втратила керування. Авто з’їхало у кювет, зіткнулося з деревом та перевернулося.

Водій відбулася забоєм суглоба, проте її матері, яка сиділа поруч, пощастило менше: перелом лівої лопатки, струс головного мозку та розрив правої легені.

Невдовзі суд підтвердив, що аварія трапилась не з вини водія. До адміністративної відповідальності притягнули начальника філії Новоград-Волинської дільниці “Житомирського облавтодору” за те, що “не вжив заходів щодо ліквідації вибоїни, в результаті наявності якої сталася ДТП”.

Постраждала потім подала до суду на балансоутримувача дороги, аби стягнути кошти за завдані матеріальну та моральну шкоди. Їй вдалося відстояти свої вимоги сповна у суді першої інстанції та відстояти частково — в апеляції.

Це не єдиний випадок, коли водії успішно відстоювали свої права в судах після подібних інцидентів на дорогах. Які справи вигравали постраждалі, на яку компенсацію вони можуть розраховувати, як боротися з халатністю “дорожніх” чиновників і що треба робити, щоб виграти справу?

Мовою цифр

Описаний вище випадок не унікальний. Мовою статистики такий вид ДТП називається “наїздом на перешкоду з подальшим перекиданням” і є класичним прикладом того, як пошкоджене дорожнє полотно може призвести до аварії.

До цієї категорії ДТП відносять аварії через потрапляння у вибоїну, наїзд на пошкоджену кришку люка або на люк без покриття, наїзд на дерево, якщо воно впало на дорогу, зіткнення з обірваною мережею. За останні два роки, за підрахунками патрульних, трапилося 5 038 таких ДТП з постраждалими.

Скільки дорожніх пригод спровоковано дефектами покриття доріг, точно не відомо.

По-перше, нерідко зв’язок між погано залатаними ямами та аварійним зіткненням вдається довести лише за підсумками багаторічного розгляду справи в судах.

По-друге, далеко не всі водії, які влетіли в яму і при цьому загубили колесо та набили ґулю, викликають патрульних, адже цей процес довгий і виснажливий.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ

За фактом ДТП викликані працівники патрульної поліції повинні:

  1. Оглянути місце події.
  2. Відібрати пояснення у водія та свідків.
  3. Скласти детальну схему ДТП та протокол на ймовірного винуватця аварії.
  4. Якщо у результаті транспортної пригоди постраждали люди, патрульна поліція залучає слідчо-оперативну групу. Надає їй допомогу із збереження доказів, відбору пояснень, виклику швидкої тощо, а уже слідчий по ДТП складає протокол, після чого або скеровує матеріали до поліції (при легких ушкодженнях постраждалих), або залишає їх у себе для подальшого аналізу (при середніх та вище ушкодженнях).

У підсумку матеріали потрапляють до суду — причина аварії та відповідальна за неї особа з’ясовується лише в судовому порядку. Після притягнення винуватця до адміністративної або кримінальної відповідальності може йти мова про судовий процес щодо стягнення компенсації з обвинуваченого органу або його керівника.

Компенсацію стягують з балансоутримувача дороги. Це може бути будь-яка організація, до функцій якої належать ремонт та утримання дороги, де трапилася ДТП: облавтодор, комунальне або приватне підприємство.

Огляд судової практики у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій протягом першої третини 2019 року показує, що 70% потерпілих у ДТП через незадовільний стан доріг відсуджують кошти за завдану матеріальну шкоду, а в деяких випадках — і за моральну.

Йдеться про аналіз 58 судових рішень, 48 з яких стосуються позовів про стягнення компенсації за ДТП, та 10 — про притягнення винних до відповідальності.

У 55 випадках суди встановили першопричини аварій. Ними стали вибоїни — 60% справ, пошкоджені кришки люків — 13%, ожеледиця — 13%, падіння дерева або обрив мережі — 9%, відсутність дорожнього знака — 5%.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Незадовільними вважаються ями, які не відповідають вимогам ДСТУ. Залежно від категорії дороги глибина вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг 1-3 категорій і груп А, Б — вулиць і доріг населених пунктів, 6 см — для решти категорій і груп. Висота напливів не повинна перевищувати 2 см і 4 см відповідно.

Лише чотири справи про стягнення компенсації з числа розглянутих дійшли до касації та були проаналізовані Верховним Судом. Ці справи у кожному випадку ухвалені на користь потерпілих. Водночас, касація задовольнила їх частково.

Справа за позовом про стягнення 54 тис грн матеріальної і 10 тис грн моральної шкоди завершилася рішенням про відшкодування 18 тис грн та 1 тис грн відповідно. Вимога про компенсацію 259 тис грн матеріальних та 15 тис грн моральних збитків вилилася у рішення про стягнення з винуватців ДТП повної суми матеріальної шкоди та 1 тис грн — моральної.

З початку 2019 року суди не задовольнили повністю лише чотири позови. Вони становлять особливий інтерес, позаяк включають майже повний перелік типових помилок у доведенні таких скарг.

Про моральну шкоду

Рішення в частині стягнення моральної шкоди судді ухвалюють, “виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості”, тож не дивно, що вони здебільшого не доходять згоди з позивачами.

З 27 справ за позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди комплексно жодна не завершилася задоволенням позовних вимог у повному обсязі. Суди частково задовольнили 23 позови, щоразу або викидаючи з позову частину про стягнення за “моральне страждання”, або суттєво урізаючи затребувану суму.

Вирішуючи питання моральної компенсації, судді шукають поєднання чотирьох умов: підтвердження моральної шкоди, протиправні дії чи бездіяльність, зв’язок між шкодою та протиправною дією, а також вина того, хто заподіяв шкоду.

У судових справах з початку 2019 року на користь позивачів-водіїв спрацьовували такі аргументи щодо завдання моральної шкоди: душевні та фізичні страждання в результаті тривалого оформлення обставин ДТП на сильному морозі,ускладнення життя через ДТП, нераціональне витрачання часу, необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів, порушення усталеного ритму життя.

Замість висновку

Із десяти історій з початку року про притягнення до відповідальності тих, з чиєї вини дорога була незадовільною і стала причиною ДТП, чотири завершились закриттям справи через відсутність складу порушення, а шість — притягненням до адміністративної відповідальності посадовців. Щоправда, дві справи одразу закрили у зв’язку з закінченням строків давності.

Найбільш часті лінії захисту відповідачів — “обмеженість фінансування” та “не є посадовою особою, яка відповідає за утримання доріг”. Обласні Служби автомобільних доріг (САД) перекладають вину на облавтодори, а облавтодори — на САДи. А закінчується це тим, що потім залучають посадовців райавтодорів чи міських автодорів. Останні переважно і стають фактичними відповідачами.

Загалом справи про відшкодування та притягнення до відповідальності винних у ДТП через погані дороги —  це справи, які вимагають не надто великого об’єму матеріалів для доведення, але всі вони і кожен окремо вивчаються детально і з особливою пильністю.

Так і виходить, що залишити позивача шансів на виграш у суді може один-єдиний непроставлений поліцейським підпис, а винним у пригоді буде той, якого легше притягнути.

Юлія Костюк, “Наші гроші”

  •   

Рекомендовано для Вас