Ми вже звикли, що використані шприци та голки можна побачити під кожним кущем, на дитячих майданчиках у дворах будинків і дитячих садочків, в парках та під’їздах. А для багатьох батьків, чадо яких мало контакт із невідомим шприцом чи голкою, той день став страшним сном та неабияким випробуванням.
Про це йдеться в статті журналіста інформаційного порталу “Моя Київщина” Надії Савчук.
Такі випадки не є дивиною в Білій Церкві. Проте наркозалежні пішли далі і почали абсолютно навмисно залишати свій нарко-інвентар скрізь, де є 100-відсоткова ймовірність того, що інша людина травмується використаною голкою.
Любителі ширки чи то під кайфом, чи навпаки через його відсутність встромляють голки у сидіння маршруток, кінотеатрів та лавочок, кріплять їх у щілини між стін та навіть у банкоматах. Словом, на підступно заховану голку можна натрапити в усіх громадських місяцях.
Про це періодично розповідають білоцерківці у фейсбуці, ділячись відповідними фото та відео. Це, м’яко кажучи, досить неприємно! Ми ще якось миримось із тим, що наркомани вештаються вулицями у неадекватному стані, нишпорять в кущах, шукаючи «закладки», безсоромно коляться, не ховаючись від людей, та просто кидають використані шприци де завгодно.
Але ж, як бути із такими сюрпризами захованими, приміром, у сидіннях громадського транспорту?
Біла Церква ніколи не вирізнялась гарною статистикою відносно наркозалежних, але за останні декілька років, вочевидь, мода на ін’єкційні наркотики в місто повернулась, але вже з новою підступною фішкою. Якщо промоніторити, то така ситуація насправді по всій країні. Таке явище, як підкладання голок в громадських місцях, вже навіть охрестили новим видом тероризму міжнародного неофіційного союзу ВІЛ-носіїв і хворих на СНІД. Мовляв, є певне угруповання людей, яким втрачати нічого, тому вони вирішили мститись. Моливо й так, адже на інші думки ця ситуація не наводить.
Одразу скажу, що такі суб’єктивні припущення наводжу не для того, щоб деморалізувати чи образити ту частину населення, яка живе з цією хворобою. Хай там що, але проблема є, тому, найбільше, що ми можемо зробити, щоб уберегти себе, перед тим як сісти на сидіння в громадському транспорті, кінотеатрі чи лавочці, необхідно дуже уважно подивитися на нього.
А тепер про ризики та необхідні заходи…
При контакті, а саме травмуванні невідомою голкою, фахівці радять, по-перше, її не викидати, адже голку треба дослідити на наявність інфекцій. По-друге, негайно звернутись до центру профілактики і боротьби зі СНІДом або ж у приймальне відділення будь-якої лікарні. Окрім цього, варто зателефонувати на гарячу лінію з питань боротьби зі СНІдом, аби отримати консультацію фахівця з цього питання. Але зробити це треба якнайшвидше, впродовж кількох годин, тоді, при потребі, потерпілий має отримати постконтактну профілактику.
Ідеальний період для початку постконтактної профілактики (ПКП) – перші дві години після уколу. Зволікати не можна! Якщо пройшло 72 години, заходи з профілактики навряд чи допоможуть. Зазвичай, лікарі призначають аналіз крові, щоб дізнатись, чи пацієнт не зазнав інфікування раніше. Адже одразу після отримання такої травми, навіть у випадку, якщо людину було інфіковано, аналіз цього не виявить. Повторно таке обстеження проводять через декілька місяців. Зрозуміло, що тут йдеться не тільки про ризик зараження ВІЛ, а й гепатитом В, С і правця.
Наркомани – хворі люди, до яких, на жаль, не достукатися вмовляннями чи то рідних, чи будь-кого іншого, а тим паче, подібними публікаціями. І це вибір кожного з них. В Україні поняття відповідальності за вживання наркотиків в кримінальному законодавстві відсутнє. То можливо у Кримінальному Кодексі України хоча б для цього «голкового тероризму» знайдеться відповідна кваліфікація?
