У справі про вбивство в Києві журналіста Павла Шеремета з’явився білоруський слід.
Ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета, що було здійснено 4 роки потому.
Про це повідомляється в Telegram-каналі NEXTA Live.
У повідомленні йдеться, що колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар направив для розслідування в Брюссель записи розмов, які були проведені в квітні 2012-го.
На цих плівках нібито екс-глава КДБ Білорусі Вадим Зайцев разом із двома співробітниками антитерористичного спецпідрозділу “Альфа” обговорює способи ліквідації супротивників Лукашенка, які “кукурікають” в Німеччині.
У записі згадується і журналіст Павло Шеремет.
“Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цей щур, б**дь, зовсім б**дь – ні рук, ні ніг не зберуть. Все щоб було натуральним чином”, – говорить на записі людина, з голосом, як у екс-глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева.
На записі з 9:20 розмова про Шеремета.
До листа в офіційні структури Брюсселя для об’єктивного розслідування злочинів режиму екс-спецназівець Ігор Макар також доклав деякі документи оперативної розробки, яку проводило КДБ для виявлення всіх пересувань Шеремета. У них є інформація про автомобіль і місце проживання журналіста в Москві, його контакти і номери телефонів.
Видання УП підтверджує, що у записі є докази того, що в 2012 році КДБ Білорусі готувало операції по усуненню й інших своїх політичних опонентів на території інших держав: завдання організацій політичних вбивств поставив перед КДБ сам президент Олександр Лукашенко і виділив на ці потреби 1,5 мільйона доларів.
На нараді обговорюється використання отрут, вибухових речовин, поломок автомобілів для досягнення поставлених цілей.
У тому числі обговорюються вбивства в Німеччині Олега Алкаєва (колишній директор в’язниці в Білорусі), Володимира Бороданя (експолковник) і В’ячеслава Дудкіна (був головним у країні по боротьбі з корупцією).
За інформацією джерел опозиційної організації “Білоруський народний трибунал”, на записі озвучені не все цілі, що планувалися. Наприклад, у Росії під удар потрапляв також російський експерт Андрій Суздальцев.
Експерт Національного Центру Медіа Криміналістики США (Університет Колорадо) Каталін Григорас, який вивчав запис у 2020 році за запитом видання EUObserver, зазначив, що з запису видалений цифровий підпис, який міг б сприяти ідентифікації джерела в КДБ, але при цьому на записі не виявлено жодних помітних слідів аудіо-маніпуляцій.
Пресслужба Нацполіції повідомила, що у грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою розвідки “інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву Шеремета в 2016 році”.
Зокрема, документи та аудіозаписи, датовані 2012 роком, надійшли в розпорядження слідства і “становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину“.
Поліція вивчає нові докази, що з’явилися у справі Шеремета.
