Transparency International Ukraine завершила третє дослідження прозорості 100 найбільших міст України в рамках програми Transparent cities / Прозорі міста.
Про це повідомив мер Білої Церкви Геннадій Дикий.
Останні два місяці команда програми перевіряла сайти кожної зі 100 міських рад, аналізувала їхні відповіді та формувала рейтинг.
Мені приємно повідомити, що Біла Церква покращила минулорічний результат майже втричі і ми піднялися на 10 місце!
Якщо ж порівнювати з результатами 2018 року то ми піднялися на майже п’ятдесят сходинок!
У рейтингу прозорості інвестиційної сфери міцно тримаємось на 5 місці.
Чудовий результат, дякую всім, хто допомагав і сприяв цьому досягненню. Звичайно ще є до чого прагнути.
Найпрозорішими містами України стали Дрогобич на Львівщині і Покров на Дніпропетровщині. В цілому міські адміністрації в Україні стали працювати на 6% прозоріше, однак є окремі сектори, в яких прогрес зовсім незначний, визнають дослідники. Причому швидкість реформ не залежить від розміру міста, його статусу чи регіону України. Важить лише готовність влади у конкретному населеному пункті працювати публічно та зрозуміло для жителів, наголошують у «Трансперенсі Інтернешнл Україна».
Найбільш прозорими містами в Україні стали Дрогобич (Львівська область) і Покров (Дніпропетровська область) – вони розділили перше та друге місця в «Рейтингу прозорості міст-2019», який підготувала «Трансперенсі Інтернешнл Україна». Обидва ці міста набрали 79,1 бала зі 100 можливих.
Також до десятки найпрозоріших міст увійшли Тернопіль, Маріуполь Вінниця, Львів, Бахмут, Кам’янське, Дніпро і Біла Церква (наводимо їх у порядку зменшення балів).
Трійку лідерів “антирейтингу” очолили Конотоп, Світловодськ та Новомосковськ. Загалом більше ніж третина міст цього року перетнула позначку в 50 балів.
Як оцінювали?
Методику оцінювання прозорості українських міст і містечок спільно розробляли «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та Інститут політичної освіти на основі методології, за якою Transparency International оцінювала муніципальну прозорість міст у Словаччині. Те, наскільки прозорим є конкретне місто, експерти визначали на основі офіційних відповідей міських рад, інформації на їхніх сайтах, їхніх рішень та інших документів. Втім, всю цю інформацію фахівці не приймали на віру, а додатково перевіряли, наскільки вона відповідає дійсності. До того ж, публікація якихось даних на сайті міськради не означала автоматично, що цей аспект життя є прозорим: експерти враховували і те, наскільки ця інформація повна і зрозуміла, і те, чи легко містянам знайти її на сайті місцевої влади.
Для визначення прозорості міста група експертів аналізувала декілька сфер його життя:
- кадрові питання;
- доступ та участь містян;
- інформацію про роботу органів місцевого самоврядування;
- бюджетний процес;
- освіту;
- комунальне майно;
- фінансову і матеріальну допомогу, а також гранти;
- землекористування та будівельну політику;
- професійну етику та конфлікт інтересів;
- інвестиції та економічний розвиток;
- муніципальні закупівлі;
- комунальні підприємства;
- соціальні послуги;
- житлову політику.
Деякі з цих напрямків в цілому в Україні демонструють значний прогрес, кажуть фахівці, деякі – дуже відстають.
Найкраще українським містам вдається реформувати кадрові питання (рівень прозорості – в середньому 68%), доступ та участь містян у міських процесах (66%) та інформацію про роботу органів місцевої влади (56%). Найменш прозорими, для порівняння, є комунальні підприємства (35% – середній в Україні рівень прозорості цього сектору), соціальні послуги (25%) та житлова політика (23%).
