Сергій Наєв:

“Сьогодні День Українського Добровольця!

Тут, на передовій, серед людей, які добровільно обрали шлях війни, стоять ті, хто свідомо покинув усе звичне: родини, роботу, домівки, – аби стати щитом для країни. 

У їхніх очах – рішучість і внутрішній вогонь. Вони не професійні військові, але їхня воля сильніша за броню.

Дивлюся на них – і бачу справжній стрижень нації. Хтось ще вчора був інженером, лікарем, фермером чи вчителем, а сьогодні – боєць, який щодня дає відсіч ворогу. У кожного – своя історія, але всі вони об’єднані одним: любов’ю до України. Вони не чекали наказів, не просилися в тил. Вони самі прийшли сюди, бо не могли інакше.

Слухаю їхні розповіді – без пафосу, без скарг. Просто факти. Про побратимів, які вже не повернуться. Про холодні ночі в окопах і гарячі бої. Про те, як війна змінила їх, зробила сильнішими, але й глибше впустила біль.

Я йду від них із важким, але гордим серцем. Бо знаю: поки такі люди стоять тут, Україну не зламати. Саме ці люди – сіль української землі, її кістяк і серце. Вони доводять, що героями не народжуються – ними стають у хвилину вибору. І вони свій вибір зробили.

Разом переможемо!”