В Україні у цьому році з’явиться нова купюра, водночас частину монет приймати перестануть. Відповідне рішення вже ухвалив НБУ.
Після поступового виведення частини банкнот і монет, введення нових грошей, українці зможуть розраховуватися “копійками” номіналом 10 і 50 коп. Крім того, залишаться залізні 1,2,5 і 10 грн. Найбільш “дрібна” купюра, яка переживе реформу – 20 грн. Крім того, введуть в обіг банкноту номіналом 1000 грн.
Якими грошима можна буде розраховуватися:
Усього регулятор скоротить номінальний ряд із 17 до 12 найменувань. “Саме ряд із 11-13 номіналів є найуживанішим підходом для провідних країн у різних куточках світу – США, Канади, Великобританії, Чехії, Данії, Швейцарії, Австралії”, – пояснив на пресбрифінгу глава НБУ Яків Смолій.
Однак приводу терміново позбутися дрібних монет і купюр немає. По-перше, паперові гроші номіналом 1,2,5 і 10 грн залишаться платіжним засобом, хоча нові купюри друкувати не будуть. Це означає, що дрібні гривні продовжать приймати, але з часом вони зносяться і самі собою зникнуть із обігу.
Що цікаво, купюри 1,2 і 5 грн у середньому служать лише приблизно рік, підрахували в Нацбанку. Для порівняння: 500 грн, які рідше використовують і до яких дбайливо ставляться, можуть “прожити” до 8 років. Поступово “папірці” зношуються, Національний банк забирає їх із обігу й друкує нові. На друк, а це складний процес із декількома рівнями захисту, іноді витрачають більше, ніж “коштує” купюра.
Загалом кількість усіх паперових грошей в Україні після нововведень зменшиться на 40%, а монет – на 47%. Річ у тому, що зараз найбільше купюр – дрібного номіналу. Так, станом на початок 2019-го майже 40% всіх “папірців” – від 1 до 10 грн.
Вже з 1 жовтня в Україні перестануть приймати монети номіналом 1,2 і 5 коп. Їх можна буде обміняти у будь-якому банку до 20 вересня 2020-го, або ж у НБУ, Ощадбанку, ПриватБанку і в “Авалі” – до 30 вересня 2022-го.
“Крім того, почнеться поступове вилучення з обігу монет номіналом 25 копійок. На відміну від 1, 2 і 5-ти, 25 копійок поки залишаться в готівковому обігу. Ними можна буде розраховуватися”, – пояснили в НБУ. З іншого боку, з 25 жовтня з’явиться купюра номіналом 1000 грн. Її в НБУ презентували 25 червня.
Востаннє Національний банк вводив в обіг новий номінал 13 років тому – в 2006-му. Це була 500-гривнева купюра. Тоді середньомісячна заробітна плата становила приблизно 1000 грн і розмінювалася двома банкнотами високого номіналу.
“З огляду на зростання рівня доходів і цін, українці вже практично не використовують монети дрібних номіналів, натомість з’явилася потреба в банкноті вищого номіналу, ніж 500 гривень. Зокрема, монети 1, 2 і 5 копійок рідко використовуються у розрахунках за товари й послуги та майже не повертаються з обігу до банківської системи”, – пояснили в НБУ.
До речі, в країнах ЄС є в обігу купюра номіналом 500 євро, у той час як середня заробітна плата в багатьох країнах Союзу не досягає 1500 євро. Тобто одну зарплату можна видати трьома купюрами. В Україні ж у середньому заробляють до 11,5 тис. грн. І якщо використовувати банкноту максимальним номіналом, знадобиться 23 купюри. Введення нової великої банкноти ніяк не пов’язане з очікуваною девальвацією.
Навіть після того, як однією копійкою не можна буде розрахуватися, в магазинах усе ще зможуть, наприклад, замість 100 грн писати на ціннику “99,99 грн”. Водночас, якщо копійки вказати невеликим шрифтом, покупці сприйматимуть таку ціну як “90 із чимось”, а не “100 грн”. Але заплатити все одно доведеться 100.
Ще з минулого року в Україні діють нові правила округлення решти. Вони застосовуються тільки в тому випадку, якщо платити готівкою. Якщо сума в копійках закінчується на від 1 до 4 копійок, то загальна вартість покупки округлюється у бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок. Для прикладу, якщо сума в чеку 25 грн 24 копійки, і в продавця та покупця немає дрібних грошей, заплатити можна 25 грн і 20 коп. Якщо ж у чеку 25 грн і 25 коп, то заплатити доведеться на 5 коп. більше.
Занадто велика різноманітність банкнот і монет призводить до плутанини в гаманцях і забирає зайвий час під час здійснення розрахунків. Монети за роки існування фактично знецінилися. На кожного українця – 700 грам “дріб’язку”, реальна вартість якого з кожним роком падає.
Крім того, введення більших купюр і монет дозволить економити. Витрати держави і учасників готівкового обігу на виготовлення, опрацювання, транспортування, зберігання банкнот знизяться.
Так, витрати на виготовлення 1, 2 і 5 копійок значно перевищують номінальну вартість цих монет. Тільки за їхній рахунок держава зможе заощадити приблизно 90 млн грн на рік.
Дефібрилятор він викрав зі станції столичного метрополітену «Університеті». Про це розповіли у поліції. Крадій дочекався прибуття…
“Ділки” закопували небезпечні речовини у землю під виглядом надання послуг з вивезення та утилізації відходів. …
Управління капітального будівництва Білоцерківської міської ради Київської області 4 листопада за результатами тендеру замовило ТОВ…
Рішенням депутатів Білоцерківської міської ради було виділено 3 млн 227, 8 тис грн на будівництво…
Вихованець ДЮСШ "Богатир" ШЕРЕХОРА Дмитро зайняв 🥉місце із загальним результатом 637,5 кг ( присідання -…
З 22 жовтня у Білій Церкві розпочнуть процедуру включення систем опалення житлового фонду Відповідне рішення…