Воїн, який одним із перших пішов на війну у складі 72 бигади, загинув під час бойового завдання

Вчора, 13 червня, під час виконання бойового завдання віддав своє життя воїн, надійний товариш, бойовий побратим, відданний захисник України, командир відділення взводу управління розвідувальної роти – прапорщик Добрянський Леонід Цезарович із позивним «Старий».

По це повідомив офіцер ЗСУ Анатолій Штефан з посиланням на 30 окрему механізовану бригаду ім. князя Костянтина Острозького.

Він загинув від мінно-вибухової травми, не сумісної з життям. В липні йому мало б виповнитись 46 років.

Родом чоловік з м. Ружин, Житомирської області. Разом з сімє’ю проживав в м. Київ. В 1992 році служив строкову службу, 1993-1994 роках закінчив школу прапорщиків. До війни Леонід працював на авіаційному заводі «Антонов» в м. Києві. Та коли розпочалась війна на сході України, не зміг осторонь залишитись вдома. Він один з перших, хто став на захист України у самий пекельний час. З 2014 року по 2015 рік воював у складі 72 ОМБр.

Влітку 2014-го під час боїв в Червонопартизанську, що в Луганській області Леонід отримав поранення. Тоді міна впала біля бліндажа, тож Леонід був лише контужений. Полікувавшись, воїн знову відправився на фронт.

Восени 2015 року приєднався до лав 30-тої окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького. Пройшов чималий бойовий шлях, побувавши в усіх гарячих точках.

«Досвідчений, сміливий, йому довіряли та поважали як командири, так і бойові побратими, на нього можна було покластися, один з кращих бійців. Він ніколи не відмовляв у допомозі. Піклувався про всіх, навіть перебуваючи у відпустці, Леонід завжди здавав кров у госпіталі, для поранених побратимів», – відгукуються про Леоніда його побратими.
– Як я можу не служити, якщо служать молоді хлопці? Хто їх буде вчити, передавати досвід? – завжди розповідав Леонід.

Його контракт добігав кінця, тож вже за місяць, в липні, він міг повернутись додому, мріяв відсвяткувати весілля своєї єдиної дочки та повернутись назад до своїх побратимів.

Але, на жаль, не судилось.

Смерть Леоніда осиротила родину: дружину та 24-річну доньку.
Він до останнього подиху захищав Батьківщину. Він поклав життя, захищаючи рідну землю від російських окупаційних військ.
Командування та особовий склад 30 ОМБр ім. князя Костянтина Острозького висловлюють свої щирі співчуття рідним, близьким та друзям загиблого.