У школі старших класів більше не буде: що чекає на учнів і чому батьки обурені реформою

Діти, які захочуть продовжити навчання в старшій школі, муситимуть переходити в ліцеї. Ліцеї створюватимуться в населених пунктах, у яких проживає понад 50 тисяч осіб. 

Про це повідомляться в матеріалі OBOZREVATEL.

У новому навчальному році в багатьох школах України відбудуться серйозні зміни. Відповідно до реформи шкільної освіти, тепер не в усіх закладах загальної середньої освіти будуть 10-11 класи. Ті діти, які захочуть продовжити навчання в старшій школі, муситимуть переходити в ліцеї. А решта випускників може вступати на навчання в коледжі або професійно-технічні училища, де також отримають середню освіту і спеціальність.

Багатьох батьків це шокувало, хоча про плани реформи відомо вже давно. Вони вважають, що їхніх дітей позбавляють вибору, відправляють у ПТУ. До того ж у реформі є підводні камені, які можуть призвести до корупції.

Які зміни чекають на школу

За Законом “Про повну загальну середню освіту” звична для нас школа повинна зазнати серйозних змін. Наприклад, молодшу (1-4 класи), середню (5-9 класи) і старшу (10-11 і в майбутньому ще й 12 класи) школи мають розділити.

Середня школа має називатися гімназією, а старша – ліцеєм. Це в ідеалі. Оскільки в Україні навряд чи знайдеться стільки окремих приміщень, де навчатимуться учні різного рівня, то допускається, що 1-9 класи зможуть перебувати в одному приміщенні закладу освіти.

А ось ліцеїв буде значно менше, ніж шкіл і гімназій. Їхні випускники готуватимуться до вступу до закладів вищої освіти. За задумом, ліцеї створюватимуться в населених пунктах, у яких проживає понад 50 тисяч осіб. Тобто в селах і навіть деяких невеликих містах їх не буде. Охочим доведеться добиратися до них щоранку, або місцева влада повинна буде організовувати гуртожитки для дітей.

Які саме школи стануть гімназіями, а які – ліцеями, вирішує влада на місцях. У Києві в багатьох районах на сайтах райадміністрацій уже кілька днів тому з’явилися відповідні списки і відразу ж батьки влаштували дискусію.

Батьки збунтувалися

На сторінці у Facebook “Батьки SOS” батько школяра Дарницького району столиці Олександр Крикунов написав, що 25 шкіл Дарницького району втратять право набирати учнів 10-11 класів уже цього року. Вони стануть гімназіями, де навчатимуться тільки діти з 1 по 9 класи.

“Потрапити в переповнений ліцей можна буде лише за конкурсом, і, очевидно, не тільки знань, а й товщини гаманця батьків. Тому що навчання в більшості ліцеїв на сьогодні платне – як офіційно, так і неофіційно. А вступити вчитися в коледж при виші, беручи до уваги наплив охочих, можна буде тільки на платній основі”, – описав свої побоювання Крикунов.

Він упевнений, що таким способом навчання в ліцеї й подальше навчання у виші стане привілеєм багатих батьків зі зв’язками. “Будемо дві третини дітей вчити до 9 класу, а потім у наймити, до поляків?” – ставить запитання батько школяра.

Насправді – в державних ліцеях навчання безоплатне. Інша річ, якщо йдеться про неофіційні побори.

Також батьки впевнені, що в гарні коледжі, де справді дають освіту й професію, а не тільки “диплом для галочки”, можна вступити тільки на платній основі, а таких грошей у багатьох немає.

“Нас просто виганяють у платні коледжі. Батькам доведеться оплачувати навіть середню освіту!” – обурюється бабуся школярки Дніпровського району Києва Ірина Мусієнко.

Багато батьків незадоволені тим, що в такому разі їхній дитині в 9 класі доведеться не ходити пішки до школи в сусідньому дворі, а їздити в інший район міста до ліцею. Найгірше для дітей із сіл і районів – там ліцей узагалі може бути розташований за 10-20 км від дому.

Незадоволені й педагоги.

Особливо ті, хто викладає як у середній, так і в старшій школі. “Якщо не буде 10-11 класів, то в нас можуть скоротити вчителів історії, української мови та літератури, математики. Адже кількість годин серйозно скоротиться, а ліцеїв набагато менше і всіх туди не візьмуть. Єдиний вихід – братися до репетиторства”, – зітхає вчителька української мови столичної школи Леся Петрівна.У деяких містах реформа вже триває

Співзасновниця громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко каже, що процес переходу школи на нову систему має закінчитися 2024 року. А ось міняти свідомість суспільства, зокрема батьків, доведеться ще років десять.

“У нас у суспільстві звикли: відвів дитину в садок у своєму мікрорайоні, тут вона повинна і школу закінчити, і ще й у виші відучитися. Тоді як в інших цивілізованих країнах діти йдуть за вивченням предмета, а не за колективом. Там змінюють школи, змінюють класних керівників, щоб не було застою, щоб діти звикали спілкуватися з різними людьми й вивчати предмети. А в нас заміна директора школи або класного керівника – подія світового значення”, – каже Бондаренко.

В Україні створення ліцеїв уже почалося й діє рік-два в деяких містах. Наприклад, у Кременчуці залишилося всього 10 шкіл, де ще є старші класи. Але навіть не в усіх із них можуть набрати учнів.

“Справді, розподіл відбуватиметься в такий спосіб. У початковій школі всі діти здобувають загальну однакову освіту, вона має бути доступною, а школи повинні перебувати поруч із будинком. У середній школі вже будуть кілька предметів за вибором. А в старшій школі та ліцеях має бути поглиблене вивчення якихось предметів, адже діти готуються до вступу у заклади вищої освіти. Тут потрібно вивчати думку дітей і батьків свого району або міста, чого вони хочуть – щоб вибір напряму не був бездумним; щоб не вийшло так, що в ліцеї з математичним нахилом черга, а там, де вивчають мову, не можуть знайти учнів”, – пояснює Бондаренко.

Щоб уникнути корупції, потрібні незалежні іспити

Ще одне принципове питання – як діти мають вступати в ліцеї. “Поки залишилася стара система. Виходить так: ті учні, які закінчують 9-й клас у школі, де вже є ліцейські класи, переводяться в них без усяких іспитів, а решта повинні складати іспити. Це несправедливо і це треба змінювати на законодавчому рівні”, – вважає Бондаренко.

Крім того, за словами експертки, потрібно міняти систему вступу. Діти після закінчення 9 класу проходять Державну підсумкову атестацію (ДПА), а потім повинні ще складати іспити до ліцею. По-перше, це навантаження, по-друге, тут може виникнути елемент корупції. Усі ми знаємо, як можуть проходити іспити всередині закладу освіти.

“Потрібно ДПА зробити за принципом ЗНО – незалежним. І на її основі діти зможуть подавати документи в кілька ліцеїв, аби мати вибір”, – каже Бондаренко.

Секретарок уже готувати не треба

Також доведеться міняти й наповнювати систему освіти в професійно-технічних училищах і коледжах. На жаль, вона справді застаріла.

“Потрібно зробити так, як в інших країнах. Там у коледжах навчають дітей дизайну, IT-наук, медицини. Там із першого курсу коледжу студентів учать складати бізнес-плани, допомагають відкрити свій стартап. І молода людина виходить уже зі своїм бізнес-планом, на основі якого вона може відкрити власну справу. А в нас, крім зварника й кухаря, ще вчать спеціальності набору тексту на комп’ютері. Зрозуміло, що все це давно застаріло”, – каже Бондаренко.

Також доведеться скорочувати й кількість спеціальностей у закладах вищої освіти, як і самі виші. Тому що чотири роки вчити людину діловодства, бібліотекарської справи або давати професію менеджера з туризму – немає жодного сенсу.

Реформа середньої освіти в Україні повинна закінчитися 2024 року. І батькам доведеться звикати до того, що зовсім не обов’язково штовхати своїх дітей у старшу школу тільки заради того, щоб потім вони відсиділи безглузді 4-5 років у виші. У коледжі також можна протягом двох років отримати ту саму загальну освіту й потім вступити до вишу, склавши ЗНО.