У Києві російської мови стало менше. Моя рідна Біла Церква більш україномовна” — Богдан Пантюшенко

Колишній полонений танкіст із Білої Церкви Богдан Пантюшенко розповів про своє ставлення до мовного питання.

Останні п’ять років 36-річний програміст з Білої Церкви Богдан Пантюшенко прожив на окупованих територіях Донбасу. Не з власної волі – у січні 2015 року у складі 1-ї танкової бригади він опинився у районі Донецького аеропорту та потрапив у полон до незаконних збройних формувань. Україна звільнила Богдана 29 грудня 2019 року під час так званого великого обміну. 

“Україномовні все ще відчувають себе чужими в своїй країні. Під час акції біля парламенту виступав кримчанин, який виїхав з сім’єю після початку окупації півострова. Чутно було, як йому важко говорити українською, але він старався. І скаржився на те, що йому, російськомовній людині, яка намагається вивчити державну мову, не вистачає можливостей. Так, у Києві російської мови стало чутно менше. У столиці, можливо, 50% вже говорять українською. Моя рідна Біла Церква більш україномовна”, – розповів він у великому інтерв’ю Українській правді.

Богдан зазначив, що і у Києві, і у Білій Церкві російськомовні не хотіли б, щоб російська була другою державною. Українці віддаляються від Росії. Останнім часом цей процес триває повільніше.

“Особливо в останній час, коли у парламенті до старих адептів русского мира додалися нові з числа “Слуги Народу”. Наприклад, Макс Бужанський, який хоче хоче скасувати закон про мову. Не думаю, що він сам придумав таку ідею, напевно, його хтось підштовхує ставити палки у колеса нашому культурному становленню. Але штучну русифікацію повторити вже важко. Рано, чи пізно діти, онуки погано знатимуть російську мову і не використовуватимуть її у побуті”, – додав він.

А таким як Бужанський можу порадити: припинити провокувати український народ. Є бажання щось змінювати – нехай працює на користь держави. Спекулювання мовним питанням – річ небезпечна, на вулиці можуть вийти мільйони. Мовне питання у тилу – мабуть, найважливіше”, – наголосив Богдан.

Сам Пантюшенко говорить винятково українською, хоча часто використовує суржик.

“І до полону російські слова проскакували, а після п’яти років у Донецьку, де російську “ущемляють” не знаю як, але там так кажуть – треба знову відчути мову“, – Богдан Пантюшенко.

Богдан переконаний: розвитку мови допомагає законодавче врегулювання. Мовляв, ввели квоти, і всі звикають до них – навіть ті, хто міг би сперечатися, слухають українську музику в ефірі, дивляться фільми у кінотеатрах українською.

“Чим ми відрізняємося від інших держав? Ми досі будуємо свою Соборну Українську Державу, – продовжує Пантюшенко. – І українець за століття пройшов такі трансформації, що поняття трохи змінилися. 

Зараз українець не тільки той, хто по крові українець, і не обов’язково громадянин. Це той, хто живе в Україні, за нашими законами, поважає мову та культуру. 

Ключові моменти становлення нації дуже важливі, і мова – один з них. Якщо у народу забрати все майно, він відбудує. А якщо забрати мову, то заново її ніхто не вигадає. У мові закладено генетичний код. І у Донецьку заговорять українською, коли відчують єдність“.