Рейтинг ТОП-10 витрачених “на вітер” грошей з бюджету Білої Церкви

Нещодавно в мережі з’явився рейтинг топ-10 витрачених грошей “на вітер” з бюджету міста Біла Церква, міській владі якого пощастило, унаслідок процесу децентралізації, розпочати керування містом зі збільшенням дохідної частини бюджету. Відтепер влада багата на різноманітні ідеї витрачання коштів платників податків, та чи є це доцільним – питання риторичне.

Про це повідомляє суспільно-політичне видання “ТИЖДЕНЬ. Біла Церква”.

Валідатори у громадському транспорті – 7, 8 млн. грн. в кредит

У травні 2016 року виконком Білої Церкви на чолі з міським головою вирішили залучити  інвесторів для  створення  єдиної автоматизованої системи оплати  проїзду на  міському  пасажирському  транспорті. Інвестиційний  договір  затверджено з Консорціумом АСТЕК. Вартість такої системи – 7, 8 млн. грн. Проте ці інвестиції насправді є кредитом. Адже надаються кошти під 30% річних терміном на 7 років. Перший етап передбачав оснащення не менше ніж 20 тролейбусів упродовж 6 місяців валідаторами. На другому та третьому етапі планували оснащувати пристроями для автоматичного зчитування  проїзних 300 міських автобусів. Як бачимо, валідатори є тільки у тролейбусах.

Планувалося, що завдяки валідаторам збільшиться виручка КП «Тролейбусне управління» та цими коштами воно буде погашати кредит. Наразі Тролейбусне управління не повідомляє, чи збільшився у нього дохід завдяки автоматизованій системі оплати проїзду. За інформацією КП «Тролейбусне управління», атоматизована система на тролейбусах обійшлася в 2 075 670 грн. Тролейбусне управління вже повернуло інвестору 418 тис. грн, а ще має повернути 1, 7 млн. грн. На облаштування маршруток валідаторами, які є приватної власністю перевізників, інвестор витратить 3, 5 млн. грн. Виникає питання: чому перевізники не можуть встановити валідатори своїм коштом, адже це можна було закласти як вимогу при проведенні конкурсу? Чому за них має платити місто?  І навіщо взагалі брати кредит, якщо бюджет розвитку Білої Церкви тільки у 2016 році становив понад 160 млн. грн. То невже не змогли б віднайти 7, 8 млн. грн на валідатори, не запозичуючи гроші?

Закупівля 4 уживаних тролейбусів «Ікарус» з Будапешту – 3 млн. грн

КП “Тролейбусне управління” придбало  4 тролейбуси марки “Ікарус-280Т” з Будапешта за 3 млн. грн. Компанія ТОВ “Дуотранс” з м. Дніпро привезла ці тролейбуси до Білої Церкви у грудні 2016 року. У рейс з 4 вийшли тільки 3 тролейбуси. Наразі не працює жоден.  Таким чином, з 24 тролейбусів максимально в рейс виходить 18 у будні дні та до 14 у вихідні. У 2017 році міська влада Білої Церкви проводила перемовини з представниками ЄБРР про отримання кредиту на закупівлю нових тролейбусів. Проте з тих пір більше не було жодних новин, чи готовий Європейський банк реконструкції та розвитку надати кредит Білій Церкві. Натомість нещодавно міська влада на засіданні виконкому прийняла рішення про закупівлю у лізинг 5 тролейбусів, 10 автобусів Львівського автобусного заводу, який, як відомо, збанкрутував. Тепер ці автобуси збираються на території Дніпровського автобусного заводу, який теж належить, як і збанкрутілий ВАТ «ЛАЗ», російському бізнесмену Ігорю Чуркіну. Відтак тепер, після угорців, будемо виручати російського бізнесмена, який довів до банкрутства легендарний львівський завод?

Володимир Бабенко, депутат Білоцерківської міської ради, фракція «УКРОП»:

Тролейбуси «Ікарус» уже не вийдуть в рейс. Такої марки тролейбуси в Україні ніколи не експлуатувалися, до них немає запчастин. Коли угорці нам їх продавали, то пропонували запчастини безкоштовно, але фірма з м. Дніпра, яка привозили ці угорські зламки, їх не забрала. У результаті ми отримали тролейбуси бех технічної документації та без запчастин. Це була схема відмити гроші. Без відома мера ця схема не спрацювала б. Недаремно «Тролейбусне управління» на той час очолював Руслан Степанський, представник «Самопомочі», партії від якої балотувався в мери Геннадій Дикий.  Він особисто їздив у Будапешт дивитися на тролейбуси, хоча в цьому не було потреби, адже фірма-постачальник повністю відповідає за поставки. Тому що робив Степанський у Будапешті невідомо. Я знаю, що була пропозиція від угорців продати нам 5 тролейбусів, з них два по ціні 40 тис грн кожен, а три взагалі безкоштовно. Але ця пропозиція владі була нецікава.

Генеральний план м. Біла Церква -2, 3 млн. грн

У серпні 2015 року міська влада Білої Церкви замовила ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» розробку Генерального плану м. Біла Церква. Вартість Генплану – 2, 3 млн. грн. До цього місто жило за планом, розробленим у 1985 році. Новий документ передбачив розширення меж міста до фактично існуючих, тобто включаючи усі житлові масиви та промзону.

Проте не пройшло й року, як виявилося, що Генеральний план «недолугий»! У кінці 2016 року мешканці дачних кооперативів та частини вулиць Залізничного селища раптово виявили, що по їх ділянкам та садибам по новому Генплану прокладається дорога. Весь 2017 рік мешканці провели у дискусіях з владою міста, вимагаючи скасувати у Генплані прокладання цієї дороги або, принаймні, звузити її до прийнятної для них ширини. Суперечки тривають донині, через що не ухвалюється детальний план забудови цієї території міста.

У лютому 2018 року сесія міськради підтримала рішення про проведення містобудівного моніторингу розробленої містобудівної документації. Ініціатором проекту рішення став Володимир Вовкотруб. «Генплан міста, грубо кажучи, є недолугим. Він розроблений на старій топогеодезичній основі. Через це виникають конфлікти, як це було на Залізничному селищі, де закладена у Генплан дорога проходить по обійстям мешканців, на Заріччі схожі проблеми, є проблеми з розв’язками, не узгоджуються детальні плани та зонування, які ми зараз затверджуємо, з Генпланом. Зміни до нього можна вносити не раніше, як через 5 років. Проте ми з’ясували, що провівши такий містобудівний моніторинг, зміни можна буде внести достроково», – зазначив Володимир Вовкотруб. Тож тепер управління містобудування та архітектури має провести цей моніторинг та запропонувати зміни.  

Притулок для тварин – 880 тис. грн

До початку літа 2016 року має бути вирішене питання з безпритульними тваринами, всі стерилізовані та щеплені безпритульні тварини мають утримуватися у створеному притулку. Таке пообіцяв міський голова Геннадій Дикий на своїй першій прес-конференції у грудні 2015 року. З тих пір пройшло вже чимало часу. Гроші регулярно витрачаються на будівництво притулку. Так, у 2016 році на розробку проектної документації та будівництво притулку витратили 560 тис. грн, у 2017 – 320 тис. грн, на цей рік закладено ще 70 тис. грн. А притулку для тварин як не було, так і не має. Тож наразі частину тварин стерилізують, щеплюють та відпускають назад на вулиці міста. На що також витрачаються чималі кошти. Зокрема, у 2017 році на ці цілі витратили 200 тис. грн.

Міський голова Геннадій Дикий спершу заявляв, що на будівництво притулку потрібно 5 млн. грн, а вже в кінці минулого року зазначив, що потрібно 18 млн. грн. І ці гроші має знайти Агенція стратегічного розвитку у вигляді гранту. На що ж тоді місто витратило 880 тис. грн? Як відомо, проектно – кошторисна документація має певний термін дії, адже ціни змінюються і її знову доведеться переробляти, якщо найближчим часом не почнеться будівництво притулку. Таким чином, затрати на документацію можуть виявитися марними.

Наталія Малікова, волонтер:

Фінансування не достатньо, притулок так і не будується. Виділених грошей на стерилізацію собак мало, треба ще котів стерилізувати. Собак поки не поменшало, бо викидають з машин на зупинках цуценят з довколишніх сіл. Цуценят менше народжується в місті, радує наявність кліпс у багатьох. Погано що ні стерилізують псів, вони стають агресивними при довгому утриманні. Необхідний прямий розрекламований номер телефону для виклику наших ловців собак з ветлікарні по вул. Товарна, щоб можна було з ними домовлятися про день, місце вилову собак. І ще необхідно фінансування для всіх абсолютно клінік міста, щоб вони давали знижку на стерилізацію бездомних собак і котів, хоча б на літній період. Ще необхідно регулярно в друкованих виданнях розміщувати інформацію про вуличних тварин, їх фото і опис. Я розміщувала безкоштовне оголошення в газеті “віддам собаку в добрі руки”, дзвонило дуже багато людей навіть із сіл, які бажають дати притулок для собаки. Це працює.

Бруківка на промисловій вулиці Офіцерській – 900 тис грн

У грудні 2017 року Департамент житлово-комунального господарства БМР заключив договір з ТОВ «МЖК-БУД БЦ» на укладання тротуарної плитки по вул. Офіцерській з боку заводу «Марефен Фуд». Вартість робіт – 704 226 тис. грн. Багато хто з білоцерківців думав, що таку красу біля своєї території наводить саме завод «Маревен Фуд». А виявилося, що ні. Річ у тім, що міська влада після того, як мешканців вул. І. Мазепи (колишня Щорса) протестували проти руху вантажівок по їх вулицям, вирішила дозволити двосторонній рух по вул. Офіцерській. Для цього потрібно було розширити дорогу, адже навіть зараз проїхати по цій вузькій вулиці, особливо коли до підприємства «Білоцерківхлібопродукт» приїздять вантажівки, важко. Проте принцип «сім раз заміряй, а потім відріж» не для нинішніх білоцерківських чиновників. Вони спершу зняли асфальт на тротуарі, а потім зрозуміли, що під ним на неглибокій відстані проходять високовольтні кабелі. Тож заасфальтувати цю ділянку та пустити рух машин виявилося неможливим. А тому вирішили покласти бруківку і залишити тротуар тієї ж ширини, що й була.

Більше того, 26 лютого 2018 року Департамент житлово-комунального господарства заключає новий договір з ТОВ «МЖК-БУД БЦ» на капітальний ремонт тротуару по вул. Офіцерська на суму майже 200 тис. грн. Роботи мають бути виконані у лютого-березні 2018 року. Варто нагадати, що підприємства ТОВ «МЖК-БУД БЦ» належить колишньому заступнику міського голови Віктору Яровому.

Святкування за рахунок хворих та малозабезпечених – 400 тис грн

Депутати Білоцерківської міської ради влітку 2017 року виявили цікавий факт: 400 тис грн з програми «Турбота», яка прийнята для того, аби у першу чергу допомагати малозабезпеченим громадянам та тим білоцерківцям, які потрапили у скрутні життєві обставини, булим витрачені на…святкування. У 2017 році програма «Турбота» становила 5 млн. грн. З цих коштів 65% витрачено на матеріальну допомогу, 22% – на виплату допомоги при похованні, на доплати почесним громадянам міста, на передплату газет малозабезпеченим верствам населення тощо, а ще 13% – пішло на святкування у парку ім. Т. Г. Шевченка новорічних свят, Дня визволення України від фашистських загарбників, Дня захисника України, Дня партизанської слави та інші свята. Отже, на святкування по програмі «Турбота» парку ім. Т. Шевченка було виділено 400 тис. грн. При цьому запрошений на засідання начальник парку ім. Т. Шевченка Володимир Грибовський не зміг дати чіткої відповіді, у кого ж, приміром, парк замовляв святкові обіди.

У вересні депутати внесли зміни у програму, виключивши виділення коштів на оплату послуг щодо організації урочистих зборів, обідів, святкових концертів та надання грошової допомоги під час відзначення низки пам’ятних дат. 

Нові маршрути пасажирського транспорту – 90 тис. грн

У 2016 році Управління житлово-комунального господарства  Білоцерківської міської ради заключило договір з Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом на розробку нових пасажирських маршрутів. Вартість робіт – 90 тис. грн. Нібито сума не значна, але питання в тому, де нові розроблені маршрути? Харківські експерти дійшли виновку, що маршрути у нас недостатньо прямолінійні, а пасажирський транспорт не достатньо заповнений. Нові, запропоновані експертами маршрути вразили громаду. Адже багато з них були змінені настільки, що пасажирам довелося б їхати з пересадками. Розробники тоді заспокоювали: буде діяти єдиний квиток і з ним можна буде швиденько пересісти на інший автобус чи тролейбус. Також вводилися нові лінії тролейбусних маршрутів, перенесення автобусного автовокзалу від центрального базару тощо. Проте з того часу харківські ідеї не були втілені. Лише наразі, нібито посилаючись на цю розробку, замінили маршрут №26 на №8 та у квітні частково змінять маршрути №7, 16, 18, 25. Хоча їх зміни це зовсім не те, що пропонували харків’яни. Тоді навіщо замовляли схему та витрачали кошти?

Розробка нової веб-сторінки Білоцерківської міської ради – 200 тис. грн

У березні 2017 року запрацював новий сайт Білоцерківської міської ради, вартість створення якого обійшлася платникам податків практично у 200 тис. грн. Над веб-порталом працювала київська фірма Kitsoft. На жаль, до сих пір не всі рубрики сайту працюють. Зокрема, у розділі «Бізнесу» не працює рубрика «Інвесторам». Чи то інвесторам нічого запропонувати, чи часу для заповнення рубрик не вистачило, невідомо. Також взагалі не працює розділ «Гостям». Але найцікавіше те, що коли будь-який користувач зайде в пошуковик Google, то ввівши слова «Білоцерківська міська рада» побачить веб-адресу старого сайту міськради. Тобто сайт можуть знайти хіба що самі працівники виконавчих органів міськради.

 Павло Лаврусь, розробник сайтів:

Я більше 7 років займаюсь розробкою веб-сайтів і приймав участь в створенні багатьох інтернет-ресурсів. Саме тому можу сказати, що новий сайт Білоцерківської міської ради – це гроші на вітер. Цінність інтернет- ресурсу визначається тим, як він обслуговується і який містить контент. На жаль, на новому сайті система наповнення інформацією не змінилася, її розміщення як було не зрозумілим, так і залишилося. Спробуйте знайти необхідний вам проект рішення чи рішення сесії, виконкому. Не маючи досвіду роботи зі старим сайтом, можете не знайти взагалі. На новому сайті нічого не змінилося. Пошук однаково неефективно працює, що на старому, що на новому сайті. Проте, якщо старий сайт відразу знаходить пошуковик, то новий сайт практично не індексується в пошукових системах. Інтерфейс – це суб’єктивна річ, комусь може подобатись, а комусь ні, але як професіонал зі стажем можу сказати, що у нового сайту він кращий. Хоча все одно не має індивідуальності як офіційного муніципального ресурсу Білої Церкви. 200 тис. гривень витратили на «обгортку» нового сайту, яку робила компанія з Києва, а наповнення фактично залишилося таким самим.

Новорічна ялинка – 120 тис. грн

У кінці 2015 року для святкування зустрічі нового року у місто привезли та висадили у парку ім. Т.Г. Шевченка ялинку. Вона обійшлася міському бюджету в 120 тис грн. Геннадій Дикий тоді запевняв, що краще один раз витрати  кошти і щороку мати вже готову живу ялинку, ніж щорічно спилювати хвойне деревце. Проте ялинка у 2017 році року всохла, як і та блакитна ялинка, яка росла на цьому місці і була пересаджена на іншу частину парку. Поліція провела розслідування за цим фактом. Фірма, що займалася посадкою, а це львівське ТОВ «Грін Технолоджі», пообіцяла у листопаді 2017 року висадити нову ялинку. Обіцянки дотримали. Та чи приживеться нова ялинка, покаже час. Міський голова Геннадій Дикий зазначив, що ялинка загинула «від кількості контролюючих органів, які її перевіряли та від тої жовчі, яку на неї вилили деякі громадські активісти».

Світлана Стамбуляк, інженер лісового господарства:

Після посадки великих дерев, таких як ялина, дуже важливо забезпечити грамотний догляд, особливо в перші два роки життя рослини на новому місці. Хвойні рослини дуже  вимогливі у догляді. У лютому-квітні сонце світить інтенсивніше, відбувається сильне випаровування води. При цьому  після пересадки 50% кореневої системи рослина втрачає. З цієї причини рослина не справляється із забезпеченням вологою всіх гілочок і голочок і починає гинути. Саме тому в перший рік після пересадки дуже важливо організувати крапельне зрошення дерева 2 рази в день за допомогою спеціальної установки, однак цього не було зроблено. Таким чином, з самого початку не було гарантії, що дерево виживе.

Розробка бренду міста Біла Церква – 70 тис. грн

У вересні 2017 року був обраний логотип Білої Церкви. Його розробила київська фірма – студія Galalan. Логотип міста графічно відтворює карту міста та має назву «Мапа твого серця». Обійшовся в 70 тис. грн. 14 березня цього року відбулася презентація бренд-буку. Розробники пояснили, що основною ідеєю розробки логотипу є підвищити привабливість міста для інвесторів туристів. Агенція Galagan  розробила сайт, де можна ознайомитися з ідеєю логотипу, завантажити його макет для друку сувенірної продукції тощо.

Все це було б звісно доречним, якби не одне «але». Очевидно, що привабливим місто для туристів робить не бренд, а відреставровані пам’ятки архітектури, цікаві туристичні маршрути, приведені до ладу парки та сквери. А допоки, приміром, зі стін Білоцерківського краєзнавчого музею відсипатиметься штукатурка, а біля Торгових рядів красуватиметься палатка чернігівського пива будь-які логотипи навряд чи заманять туриста у наше місто. Нагадаємо, у 2017 році був виготовлений презентаційний відео-ролик ( 50 тис. грн.),  поліграфічна продукція про місто ( 25 800 грн), програма розвитку туризму ( 12 100 грн.) Чи збільшилася від цього кількість туристів? Відповісти, шановні читачі, зможете самостійно.