Із січня сфера послуг переходить на українську мову, на незгодних чекають великі штрафи

Із 16 січня 2021 року набирає чинності стаття 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” й відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на державну мову.

Тобто всі представники сфери послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані будуть обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари й послуги українською мовою.

Кого стосуватиметься

Нові правила зачеплять усю сферу обслуговування: ресторани, кафе, магазини, зокрема й онлайн, доставки їжі, СТО, перукарні, АЗС, аптеки, бібліотеки, банки, фітнес-зали і т. д.

Як повідомив на своїй сторінці у Facebook уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, абсолютно всі працівники сфери обслуговування зобов’язані будуть надавати інформацію клієнтові про товари й послуги державною мовою.

Українською мовою будуть цінники, інструкції, технічні характеристики, маркування, меню, квитки і т. д.

“Тільки на прохання клієнта його персональне обслуговування може бути іншою мовою”, – написав Кремінь. І запропонував у разі порушень звертатися до нього за адресою: Київ, Музейний провулок, 12. Або писати листи за адресою kremin@kmu.gov.ua.

Що стосується покарання за невиконання закону, то порушникам загрожує штраф у 5100-6800 грн. Правда, на перший раз матеріально не каратимуть. Штраф випишуть тільки в разі систематичних порушень закону.

У ресторанах чекають на конфлікти

Як каже Ольга Насонова, президентка компанії “Ресторанний консалтинг”, поки до введення нового закону серед ресторанів та інших закладів громадського харчування готові тільки ті, хто розташований на Західній Україні і в Києві. А ось проблеми, на її думку, можуть виникнути із закладами на сході країни.

“Річ у тому, що на Західній Україні зрозуміло, що розмовляють українською мовою, і там давно вона використовується в сфері обслуговування. Інша річ якість мови – навіть там можна почути не літературну українську, а суржик. У Києві теж уже у 80% закладів є меню українською мовою, і більшість його подає першим. А ось, наприклад, у Харкові, Херсоні, Дніпрі – там більшість розмовляє російською, і меню теж російською мовою. Думаю, що з набранням чинності цього закону виникатиме багато конфліктів. Коли прихильники української мови будуть приходити й вимагати спілкуватися з ними українською”, – каже Насонова.

До того ж в офіціанти зазвичай ідуть люди, які не дуже добре знають літературну українську. “Для них привітати гостей і попрощатися українською не становитиме труднощів. А ось коли йтиметься про вибір страв, коли треба буде пояснити винну карту, то тут можуть виникнути складності”, – вважає Насонова.

Але відмовляти в роботі тим, хто погано говорить українською, не будуть. Оскільки особливого вибору кадрів у рестораторів немає. Їм потрібні люди з досвідом, молоді, симпатичні, спритні, а тепер ще й з гарною українською мовою.

“Єдиний вихід – держава повинна подбати про безплатні курси української мови для представників сфери обслуговування, щоб вони могли підтягнутися до потрібного рівня”, – вважає Насонова.

Хоча співвласниця “Відьма-бару “Лиса гора” в Києві Олеся Остаф’єва особливої проблеми у введенні української мови в сфері обслуговування не бачить.

“Насправді наші заклади вже давно готові до цього. У більшості є меню українською мовою. Ми вже провели інструктаж зі своїми співробітниками. Перше вітання гостей відбувається українською мовою. А далі вже якою мовою до вас гість звернеться, тією й можна спілкуватися. Я думаю, що проблема якраз буде з російськомовними гостями. Вони не захочуть або не зможуть зрозуміти, що їм говорять по-українськи”, – вважає Остаф’єва.

Як бізнес готується до нових правил

Що стосується супермаркетів, то там офіційно кажуть, що до спілкування українською мовою давно готові. Правда, неофіційно зізнаються, що контролювати співробітників, які зі сходу і принципово не хочуть, а точніше не вміють розмовляти по-українськи, не завжди вдається.

“Звичайно, їм погрожують штрафами через конфлікти, вимагають бути толерантними й розмовляти по-українськи, щоб не було конфліктів, але це не завжди виходить. Зарплати в касирів невеликі, їдуть працювати переважно люди із сіл. Рівень культури в них тепер невисокий, а тут ще доведеться говорити по-українськи. Але доведеться, нічого не поробиш”, – розповів менеджер однієї з великих мереж супермаркетів.

Неофіційно також працівники розповідають, що їх просять у разі незнання мови переходити на мову “азірова” (колишній прем’єр міністр Микола Азаров). Як-небудь, перекручуючи слова, але вдати, що розмовляєте українською й скоротити діалоги.

Те саме стосується і заправних станцій. “Ну, в нас біда із заправниками. Це прості роботяги із сіл, іноді навіть із кримінальним минулим. І дуже багато приїхало зі сходу. Якщо він не знає української, просимо мовчати, не вступати в конфлікт, кликати менеджера на допомогу. Хоча в принципі на великих заправках уже давно співробітників привчають до державної мови”, – розповіли на заправці в центрі Києва.

У фітнес-залах кажуть, що формально до українізації готові. “Усі матеріали, буклети, додатки в нас українською. Тренери спілкуються тією мовою, якою з ними розмовляють клієнти. Наскільки я розумію, це не заборонено. Є тренери, які в побуті розмовляють українською, їм легше рідною мовою. Решта – російською”, – розповів один із тренерів у залі в центрі Києва.

Українізацію намагаються зірвати

Однак серед депутатів фракції “Слуга народу” знайшлося близько 30 осіб, хто подав до парламенту законопроєкт, яким хочуть скасувати матеріальне покарання за невиконання закону. Ініціатором документа став депутат Максим Бужанський, його підтримали Олександр Дубінський, Данило Гетманцев, Євген Брагар, Олександр Качура та інші.

“Це абсурд, бізнес повинен платити тільки податки, решту регулює ринок. Я не хочу нічого міняти за частинами в самому законі про мову, він увесь кривий. Але пропоную просто скасувати ці штрафи й розв’язати питання так, а не плодити донощиків”, – заявив Бужанський.

Насправді якщо матеріальне покарання скасують, то закон не працюватиме. Як вважає Ольга Насонова, змусити виконувати нові правила може тільки матеріальне покарання. “У нас так повелося, якщо немає штрафу, то й виконувати ніхто не буде“, – вважає Насонова.

Нагадаємо, що Бужанський уже не вперше намагається скасувати набрання чинності різних статей мовного закону. Наприклад, улітку він уже подавав законопроєкт, який скасовував би норму про проведення навчального процесу в школах українською мовою на 80% і фактично зірвав би набуття чинності цієї норми з 1 вересня 2020 року. Тоді документ Бужанського Рада не розглядала.

Що далі?

До речі, слідом за сферою обслуговування з липня 2021 року державною мовою повинні проводити культурні заходи:

• Усі концерти повинні вестися українською мовою, проте виконання пісень може бути будь-якою мовою. Що стосується вистав, то в державних і комунальних театрах мова повинна бути українською. Для приватних театрів закон нічого не змінює.
• У кінотеатрах усі фільми, зокрема іноземні та українського виробництва, має бути показано державною мовою. Виняток робиться тільки для 10% фільмів, які можна демонструвати мовою оригіналу з українськими субтитрами. На фестивалях документальні фільми також можуть демонструватися мовою оригіналу.
• Що стосується музеїв і екскурсій, то там матеріал також викладається державною мовою, але може дублюватися й іншою.