Із 28 квітня при поповненні картки на суму понад 5000 грн потрібно доводити законність цих коштів

Нові вимоги запроваджуються у зв’язку з набуттям чинності Закону України №361-IX “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

Відтепер онлайн-платежі українців перевірятимуть ретельніше. Кожен, хто захоче перевести на банківську картку іншої людини більше 5000 гривень, має довести, що він законослухняний громадянин. І все це під благими намірами боротьби з фінансуванням тероризму та легалізації злочинних доходів.

Проте до більшості операцій увага буде мінімальною, під контроль підпадуть високоризиковані транзакції.

Раніше деякі ЗМІ розповсюдили неправдиву інформацію, що з 28 квітня цього року будуть зупинені платіжні системи. І, як нібито наслідок, здійснити звичайні операції – сплатити комунальні послуги, здійснити грошові перекази, сплатити за товари/послуги – буде не можливо. Це не відповідає дійсності.

Прес-служба НБУ роз’яснила як все працюватиме.

Закон передбачає такі дві основні вимоги:

– здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
– супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

Звертаємо увагу, що оновлені вимоги Закону не поширюються на:

• сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

Нові правила на конкретних прикладах:
1. Я хочу покласти через термінал «Приватбанку» на карту іншої людини 10 000 гривень. Для цього доведеться вставити свою карту в термінал для ідентифікації. Без ідентифікації можна буде покласти не більше 5000 гривень.
2. Я хочу заплатити через небанківський платіжний термінал (EasyPay, 24nonStop і інші) 10 000 гривень. З 28 квітня такі термінали не братимуть платежі понад п’ять тисяч гривень.
3. Я хочу перевести зі своєї карти «Приватбанку» на іншу карту через «Приват 24» 10 000 гривень. Цей платіж пройде. Тому що і відправник грошей, і одержувач ідентифіковані при відкритті своїх карткових рахунків.
4. Я хочу купити товар в інтернет-магазині з умовою платежу при доставці на суму в 10 000 гривень. При купівлі товару дорожче п’яти тисяч гривень післяплатою в інтернет-магазині і при отриманні його на «Новій пошті», його попросять оплатити банківською карткою або надати паспорт для ідентифікації. Якщо оплата через кур’єра готівкою при доставці товару додому, то, швидше за все, норма буде ігноруватися, також як і зараз ігнорується ця норма для товарів вартістю понад 15 000 гривень.
5. Я хочу відправити грошовий переказ через Western Union на 10 000 гривень. Банк, при переказі через Western Union запросить паспорт, і можливо людині доведеться заповнити анкету з даними про себе. Перерахування до 5 000 продовжать відправляти без подібних формальностей.

В ст. 14 закону №361-IX йдеться про те, що без ідентифікації особистості в Україні можна проводити грошові перерахування без відкриття рахунку в сумі до п’яти тисяч гривень. Так само в ньому уточнюється порядок дій банків після того, як вони провели свій фінансовий моніторинг.

Фінансисти називають це «верифікацією клієнта».

Тобто у людини беруть базові документи (паспорт, ідентифікаційний код), перевіряють – чи є вона публічною особою (є представником влади, керівником держпідприємства та інше), вимагають заповнити анкету із зазначенням доходів, місця роботи та інших персональних даних.

За новим законом, банк повинен не просто зібрати всі ці відомості і архівувати у себе в базі даних. Він супроводжуватиме безготівкові перекази. Тобто кожен банк зможе підняти всі дані на клієнта іншої фінустанови, якщо до нього (його клієнту) надійшло перерахування на зазначену особу.

Можна буде легко підняти досьє на будь-якого відправника і одержувача коштів.

Закон був прийнятий ще в грудні 2019 року. Під час його розгляду, представниця фінансового комітету Верховної Ради, депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк наполягала на тому, що він, перш за все, стосується боротьби з фінансуванням тероризму та легалізації коштів, набутих назаконним шляхом. Але ні вона, ні інші депутати не згадали, що крім боротьби з відмиванням коштів, він вплине на звичайне життя українців.

Ключовою нормою документа з самого початку вважалося підвищення планки розрахунків для фінансового моніторингу – з 150 тисяч гривень до 400 тисяч гривень. Мова йде про те, що якщо людині починають надходити кошти на суму від 400 000 гривень, банківська установа повинна перевірити походження цих коштів. Якщо особа не має підтвердження цих грошей: заробітна плата, податкова декларація, продаж нерухомості тощо, то банк повідомляє Держфінмоніторинг. А далі моніторинг за необхідністю звертається у правоохоронні органи, які будуть розслідувати походження цих коштів.

Зазначимо, що в цілому логіка закону витримана, однак не зрозуміло, чому сума дрібних грошових переказів була понижена до 5000 грн, якщо порогова висока сума була навпаки підвищена в рази.

Можливе блокування рахунків та карток за надходження коштів понад 5 000 грн

Даний закон дозволяє переказ коштів готівкою та поповнення карткових рахунків в межах України у сумі, що є меншою ніж 5000 гривень без ідентифікації того хто цей переказ робить.

Однак якщо хтось думає, що у разі коли сума більше, то достатньо її розбити на кілька платежів по 4,5 тис грн. то ви помиляєтесь. У своєму роз’ясненні Нацбанк акцентував банкам, що отримати кошти по картці від операцій до 5000 гривень ви зможете за відсутності ознак пов’язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 5000 гривень.

Тобто, коли вам хтось скине на картку два рази по 4 тис. грн., то будьте готові, що банк може пропустити, а  може заморозити ваш рахунок та попросити надати роз’яснення походження даних коштів (це повернення боргу, матеріальна допомога від рідних, оплата за роботу чи проданий товар, дохід  і тд..). Лист НБУ від 13.04.2020 р. №25-0006/18603. На підставі ваших пояснень банк може розблокувати кошти, або заблокувати як такі, що не мають підтвердження законності походження.

Окрім цього, навіть якщо вам надішлють кошти з картки на вашу картку, і ця сума перевищує 5 тис грн, або є ряд схожих платежів і в сумі вони понад 5 тис грн.,  то хоча відправник ідентифікований, але вам все одно доведеться підтвердити законність походження даних коштів, тобто за що вам їх переказали. Якщо це оплата роботи, то сказати про це не достатньо,  маєте мати підтвердження в вигляді договору, акту виконаних робіт і т.д. Якщо повернення боргу, то декілька раз це може бути як підстава, але потім банк може вимагати документальне підтвердження.

«Всі ці правила діяли і до цього, тільки мова йшла про планку в 15 тис. грн, а тепер її опустили до п’яти тисяч», – підтвердив фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Щоб не було проблем з перерахуванням коштів, українцям радять надавати банкам більше інформації про свій фінансовий стан.

«Якщо ви вказали в своїй анкеті середній місячний дохід на рівні 25-30 тисяч гривень, а до вас на рахунок несподівано надійде переказ (з іншого карткового рахунку) відразу 45 тисяч гривень – банк може не ставити запитань про походження коштів і не блокувати рахунок. Але якщо туди впаде відразу 300 тисяч гривень – то запит про джерела грошей напевно прийде. Навіть якщо вони не надійдуть відразу, а буде вирішено розбити суму: вам будуть надсилати кілька днів по 50 тисяч гривень на добу. Адже автоматизовані системи моніторингу, що працюють в банках, перевіряють не тільки суми надходжень, а й частоту. Якщо до вас на рахунок почне кожен день падати по п’ять тисяч гривень з платіжних терміналів без верифікації відправника – теж підуть питання від банку, і він може заблокувати рахунок», – пояснив ситуацію Невмержицький.